Щось пішло не по плану? Чи план був саме таким? Отже, Zеленський після наради з керівниками НАБУ і С

Щось пішло не по плану? Чи план був саме таким? Отже, Zеленський після наради з керівниками НАБУ і САП (це, до речі, про їхню незалежність) погоджується з аргументом, що треба трохи випустити пару, щоб кришку не зірвало з того казанка, й призначити офірного цапа, якого не надто шкода. Ним обрано доволі маргінального у цій владній кліці генпрокурора Кравченка.

Кравченко ще день до того заявив, що не винен. Тут бреше. А питання лише в тому, яка міра вини — за "в темі", чи "в долі". Обидва випадки — важкий кримінал. Він відмовляється писати заяву самостійно, але каже, що не заперечуватиме проти звільнення за недовірою від Zе або за ініціативо 150 депутатів. Для обох випадків потім усе одно потрібні 226 голосів у Раді.

А вже наступного дня Кравченко пише власну заяву. От я мучуся в припущеннях: які частини тіла й куди засовували та чим їх там щемили. Далі, оскільбки Zе не готовий всунути нову кандидатуру, щоб не зламати залишки балансу у верхівці мафії, де знову почав набирати сил Татаров, тему звільнення поставили на гальма.

І тут схоже, що щось якраз і зірвалося. Планувалося щось стандартне: Кравченка звільняють, навіть з почестями, слуги йому аплодують, Zеленський призначає його черговим заступником секретаря РНБО чи своїм радником і всі розходяться — завіса опускається. Але Кравченко знає, в якій зграї шакалів працював. Це важко не знати, коли ти один з тих шакалів. Він бачить, як Zе під тиском США, через особисті конфлікти й хворобливі маніакальні стани та фобії, для випущення тієї ж пари, здає своїх. Бо його ж не цікавить нічого, крім власних інтересів та безпеки своєї задниці. От хоча б Стефанішина, неМудра чи Галущенко. Вони вірили, що в них буде гарантований відхід, як у Міндіча, Цукермана, Деркача, Дмитрука, Холодова й ще з десятка слуг-нардепів, Портнова, Мураєва й інших. А не вийшло. Zеленський їм такого відходу не допустив.

А в Кравченка ж задниця своя власна і вона його турбує значно більше за оту першу задницю країни. І він робить фінт вухами. На прощання вкидає оголошення підозри директору НАБУ Кривоносу, виписує собі фейкове відрядження і "рве когті" за кордон. І тут уже виникають питання: чи це наперед задуманий перебіг подій спільно із Zе, чи Кравченко просто не повірив у намальовані перспективи й поламав усю гру та пристойно підставив боса мафії. Той явно злий і вимагає від Ради негайно звільнити Кравченка за його заявою. А як раптом виявиться, що її нема?

Тут пару нюансів. Для чого ця підозра Кривоносу? Перше — я навіть не сумніваюся, що там реальний склад злочину. Кривонос — не лише директор НАБУ, але й старий корупціонер, корупційний партнер Єрмака й Тімура Мамєдова-Ткаченка, був звинувачений у корупції, але тоді пробачили, не попав на роботу в Одеське НАБУ саме через звинувачення в недоброчесності. Це відомо всім, окрім хіба різних там картонок. Я навіть не сумніваюся, що ці звинувачення підкріплені всіма доказами.

Але ж це не матиме наслідків у нинішній ситуації… для Кривоносв. Але не для Кравченка. Йому ж не хочеться переселятися десь до па-раші по сусідству від януковича, якому він колись звинувачення виносив. Він хоче жити поряд з усіма zеленськими й януковичівськими втікачами-бандитами в Євросоюзі чи в Дубаї. А тут, щоб не видали, потрібно надати доказ, що ти втікач від переслідувань за політичними мотивами. От і маєте мотив, який визнає кожен європейський суд і в екстрадиції відмовить…

А де тут закінчується змова із Zе й починається власна авантюра Кравенка, можна сперечатися без кінця. Головне, що за Україну ж образливо. Її знову попустили ще нижче в клоаку третьосортних кримінальних держав… пуйло аплодує й вякає: «А я ж вам казав!»