Стосовно нових проваджень, викриттів, обшуків та затримань.

Стосовно нових проваджень, викриттів, обшуків та затримань. Добрі новини, бо ж, як колись було на виборчому лозунгу Руху Вячеслава Чорновола "Бандитам тюрми". Кожен, хто мародерить у стікаючій кров'ю Україні, повинен поплатитися за скоєне. От лише крадуть, мародерять, зловживають, покривають злочини всі, хто служать Zеленському й він сам на чолі усього ОЗУ. Інакших там не тримають. А сядуть дуже навіть далеко не всі.

Я чесно зізнаюся, що поки не готовий розібрати тут на атоми всі мотиви й механізми, завдяки яким детективи отримали можливість так глибоко зайти до владної корупційної zе-клоаки. У мене поки є лише припущення, яким і поділюся.

Це справа, яка є прямим продовженням тієї давнішої, в якій уже фігурував Татаров. Пригадуєте, як його уже ледь не посадив тодішній детектив НАБУ, а нині очільник САП Клименко. Загалом, це справа Микитася і Столара. Тоді надзусиллями Татаров вивів провадження з підслідності НАБУ й цілковито за сваволею передав її до СБУ, де її розвалили. Для цього навіть довелося Венедіктовій брати "відпустку" на день і в/о призначити не першого, а простого зама й друга Татарова, який в умовах конфлікту інтересів та брутального беззаконня тоді врятував шефа. За це мав отримати у винагороду посаду генпрокурора, але Єрмак при дєльжці туди запхав свого кума Костіна.

Тоді Татаров і полаявся з Єрмаком та почали вони за допомогою своїх силовиків (у Єрмака НАБУ й САП та армійські спецнази, а в Татарова СБУ, ДБР, НПУ й інше) відловлювати своїх низових чєловєчьков. Згадайте справу єрмаківської Крупи, яку брало не НАБУ за підслідністю, а ДБР і СБУ. З того часу войнушка не вгасала. Але до верхівки не наближалася, доки торік хтось не порадив Zейлу остаточно вирішити проблему САП/НАБУ. Відтак усе полетіло шкереберть, а заодно вилетіла із стійкої табуретки, на якій сидів Zе, одна з чотирьох ніжок — єрмаківська.

Нині лише сліпий не бачить, що Єрмак бере реванш і відновлює впливи на Zе. Й починає свою помсту. А в НАБУ давно руки чешуться посадити всю ту злодійську наволоч. І тут вони справді молодці. А не молодці в тому, що за прапорці заходити не відважуються. Але працюють над тим, щоб ті прапорці таки часом пересувалися й деякі недоторканні чєловєчкі ставали несподівано для себе доторканними. Як Стефанішина, Мудра чи Галущенко.

У цьому провадженні на розправу віддали навіть оту дуже немудру й наглу Мудру із zе-опи. А це вже дуже серйозно й уміло. Але прогнозовано. Єрмак поступово позбувається татаровських і має намір на цьому не зупинятися. Але прапорці все ще стоять. І за ними основні фігуранти справи: Татаров, директор ДБР Сухачов із своїм братом, мега-мародер Умеров та чимало інших. І їх НАБУ поки рухати не сміє, але матеріали, як бачимо, збирають.

До реальної справедливості тут ще, як до Києва рачки, але моноліт авторитаризму трошки обсипається. А найвідданіші прислужники Zейла раптом усвідомили, що "Родіна тєбя здаст, синок". Zе своїх не береже. Його цікавить лише власна задниця й свої намародерені гроші. Тому синдром виконавця мав би трохи розхитатися...