У Сербії проходять дочасні вибори, від яких може дуже багато всього помінятися.

У Сербії проходять дочасні вибори, від яких може дуже багато всього помінятися. До речі, незалежно навіть від переможця. Бо по старому вже все зберігати буде важко. Дуже знакові вони для кремляді. Тому й відправили нашого Zейла в Бєлград підіграти прорашистській лінії Вучича. І йому самому порадили з'їздити до Zеленського. Але щось пішло не так, а впевнена перемога, на яку розраховував Вучич почала вислизати з рук.

А що? Вучича забули попередити про віслюка апокаліпсису? Після візиту Zейла до Бєлграда замість плюсів у Прогресивної партії Вучича чомусь усе пішло шкереберть. А відвідавши в останні тижні правління ще й недо-саміт у Буковелі, Вучич уперше отримав реально тривожну соціологію. Вучич умисно оголосив вибори з випередженням термінів, сподіваючись використати позитивні тенденції. Й відмовився від посади президента, маючи тверде переконання, що зовсім скоро стане прем'єром і саме в уряді зосередить усю повноту влади. Зрештою, в таких країнах, як Сербія, екзит-поли ненадійні й суб'єктивні, тому остатчні результати оцінимо вже завтра.

Але західні медіа все серйозніше пророкували його поразку від партії-скороспілки "Студентський список". Вона виникла внаслідок заворушень після трагедії — обвалу склепіння вокзалу в Нові-Сад у 2024 році. Про нову партію ходить багато легенд, які розносять самі ж активісти, оскільки остаточної політичної лінії й чіткої ідеології в них поки ще не напрацьовано. Вони переважно "за все хороше й проти всього поганого". Проти корупції, за свободу слова, реформу системи держуправління. Звісно, за Європу (Вучич також завжди стверджує, що за вступ до ЄС), але й проти антирашистських санкцій. Ну, тут уже все укомплектовано... Мені вони чимось нагадують достатньо облагроджених і в сто разів адекватніших, але отаких собі балканських слуг народу. Хоча, з нашим zе-бидлом рівняти в Європі можна хіба вандалів-погромників під час нинішніх безчинств.

Ні, ймовірні переможці в Сербії (а їм таки ще треба ту перемогу здобути і головне — втримати!) — це далеко не "бульдозерна революція", рух Одпор та Воїслав Коштуниця. Але якісь зміни наближаються. Навіть зберігши владу, Вучич не матиме вже того спокою.

А той факт, що всі, хто мають справу з нашим віслюком апокаліпсису, приречені на проблеми, катиаклізми й поразки, уже давно підтвердження не потребує. Біда наша в тому, що ця тварина своїми копитами добиває до страшної катастрофи саме нашу країну...