Запасаємся попкорном. Чекати треба дещо довше. Спершу, ймовірно щось заявить Zейло, якщо буде відносно вдало, або будь-то замість нього, якщо гарантовано невдало й дуже боляче, тому лідору важко ніженьки переставляти. Але ні одне, ні друге не має жодного значення. Далі чекаємо заяв Трампа. Але й вони мало що значитимуть. Хіба, якщо Донні отримав усе, що хотів, щоб зробити приємно своєму другу пуйлу. Про таке він поспішить доповісти на весь світ.
Чи буде щось нормальне для України, а не для тих двох наперсточників, найпевніше стане відомо десь завтра із ніби сторонніх висловів Трампа (не про саму зустріч). Наприклад, він почне говорити про перспективи миру — до реальних перспектив це ніяк не стосується. Але стане зрозуміліше, які підсумки розмови й що пообіцяли, не маючи й думки про виконання. А реально про щось хороше може свідчити фраза Трампа, якщо він її завтра скаже, що розблоковує й дозволяє продати Україні 300 ракет до Петріотів.
Бо сьогодні Трамп сказав діаметрально протилежне до нещодавніх заяв, як вичерпалися запаси зброї:
У нас більше боєприпасів, ніж ми могли б коли-небудь собі уявити, — Трамп
«Ті, хто боягузливі та зрадники, хотіли б заявити, що у Сполучених Штатів недостатньо боєприпасів. Це неправда».
Це або класична шизофренія, коли ліва півкуля мозку сперечається з правою. Або натяк, що може бути поступливим, якщо почує те, на що очікує.
=======
І зовсім на останок, щоб ще раз не згадувати про ту всю дурню з натяками й півнатяками. Дорогою до Нью Йорка Zе під час дозаправки літака в ірландському Шеноні рптом отак випадково, як рояль у кущах, зустрівся з директором ЦРУ Реткліффом. Ну, "випадковість" така випала, що обидва літаки одночасно на заправку підрулили. Про що там вони "випадково" поспілкувалися, не повідомляють. Але за мовою натяків можу припустити, що Реткліфф не інформував Zе про якісь корисні речі. Не перед зустріччю з Трампом, який сам має першим про все інформувати. А повідомив про щось трошки інше: що Трамп хоче від Zеленського почути і що буде саме для Zе персонально, якщо почує щось не те. А ще, як це "щось" відбудеться, якщо те "щось не те" буде супроводжуватися істерикою, як півтора роки тому в Овальному кабінеті.
Ну ніби все. Вау! А попкорну в мене й нема...