Напередодні Дня воєнної розвідки, 4 вересня 2026 року, в “Укрінформі” презентували буклет, присвячений життю, службі та подвигам Героя України, офіцера воєнної розвідки Назара Боровицького.
У заході взяли участь представники ГУР МО України, батьки Назара — Леся та Богдан Боровицькі, побратими та медіа.
▪️Після початку російської агресії у 2014 році Назар достроково завершив навчання в Академії СБУ й став на захист України. Він брав участь у боях під час АТО/ООС, а згодом долучився до воєнної розвідки. У 2021 році він був учасником евакуаційної місії ГУР в Афганістані, рятуючи людей після захоплення країни талібами.
Після повномасштабного вторгнення Назар воював на Київщині, а згодом вирушив на Маріупольський напрямок. У складі екіпажів він двічі проривався до заблокованої “Азовсталі”, доставляючи боєприпаси, медикаменти й засоби зв’язку та евакуйовуючи поранених. Загалом було здійснено сім бойових вильотів і врятовано 85 поранених захисників Маріуполя.
“Від моменту навчання і дитинства це був його вибір — стати військовим, вступити до воєнної розвідки. Про операції, у яких він брав участь, говорять у всьому світі — зокрема, про героїчну операцію з порятунку Маріупольського гарнізону. На жаль, під час третього вильоту Назар загинув, вкотре рятуючи життя українських воїнів. Це була неймовірно ризикована операція — це визнали навіть військові представники країн НАТО. Але Назар зголосився, бо розумів: там його побратими, яких потрібно врятувати. Ми маємо знати, маємо пам’ятати і маємо продовжувати його справу”, — сказав представник ГУР Андрій Юсов.
▪️5 квітня 2022 року Назар очолив групу, яка вирушила на допомогу підбитому гелікоптеру з пораненими захисниками “Азовсталі”, але окупанти підбили борт. Назар загинув на окупованій території Запорізької області. Понад рік про його долю нічого не було відомо, і лише у 2023 році ГУР змогло провести операцію з повернення та ідентифікації тіла. 29 липня його поховали на Київщині.
“Це була дитина з великим серцем, навколо нього завжди згуртовувалися інші діти. Він змалку почав готувати себе до шляху воїна: тренувався, працював над собою. Був старостою класу, згуртовував хлопців і дівчат, був прикладом для інших. Коли у 2014 році в Україну прийшла війна, він викликався достроково завершити навчання в Академії СБУ і піти захищати Батьківщину. Для мене він живий. Я чекаю на нього”, — розповіла мати Назара Леся Боровицька.
“Коли вони їхали з Київщини на Маріуполь, я здогадався, куди він їде. Він міцно мене притис — прощався. Маріуполь був оточений, але він казав: “Є лазівка”. Після Бородянки Назар уже майже не відчував страху — він настільки ненавидів ворога, що його ніхто не міг спинити. Але він завжди розумів ціну свого вибору”, — згадує батько Назара Богдан Боровицький.
▪️За мужність і героїзм Назар Боровицький нагороджений орденами “За мужність” та Богдана Хмельницького III ступеня, йому присвоєно звання Героя України з удостоєнням ордена “Золота Зірка”.
Буклет став частиною меморіального проєкту ГУР МО України “Видатні розвідники”, присвяченого пам’яті полеглих героїв воєнної розвідки.
Пам’ятаємо. Шануємо. Продовжуємо його справу.
Слава Герою України Назару Боровицькому!
Слава Україні!
ГУР в інших соціальних мережах:
🔹Facebook 🔹YouTube 🔹 Viber
🔹Instagram 🔹X 🔹 Threads
🔹 WhatsApp🔹 Telegram Bot
🔹 TikTok