Робін Брукс каже, що
Євро існує завдяки німецькому альтруїзму, але — коли Німеччина переживає скрутні часи — цей альтруїзм згасає, а це означає, що майбутнє євро дедалі більше обговорюватиметься в Німеччині.
Він має на увазі, що євро тримається на готовності Німеччини платити за спільну валюту. Пакети “порятунку”, підтримка з боку ЄЦБ, згода на борги слабших країн: Німеччина йшла на це, поки її економіка була сильною і сама вигравала від дешевого курсу та експорту всередині зони.
Тепер економіка стагнує, і платити за інших стає політично дорого. Тому питання про сенс євро переходить із периферії в саму Німеччину. Євро для Німеччини занижений, для Італії чи Іспанії - завищений. Через це Німеччина накопичує профіцит, а південь роками сидить у стагнації і борговій залежності від механізмів порятунку. Конструкція тримається не тому, що працює, а тому, що ніхто не хоче сказати правду вголос.
На думку Брукса, "чесніше" було б прямо сказати, що валютний союз без фіскального союзу не працю і розійтися. Або й далі роками робити вигляд, ніби все нормально, поки напруга виходить через політику і популізм….як оце зараз ми бачимо.
Сайт | LifeHUGS |AgentHUGS| YouTUBE Еріка Найман