​​Постанова колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного

​​Постанова колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 08 вересня 2026 року (справа № 635/1075/23)
 
#державна_зрада
#підривна_діяльність
#несанкціоноване_поширення_інформації
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
✅ Однією із форм державної зради є надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги у проведенні підривної діяльності проти України, яка полягає у сприянні їх можливим чи дійсним зусиллям заподіяти шкоду національній безпеці України. Така допомога може полягати у організації чи виконання конкретного злочину, схилення до державної зради інших осіб, усунення перешкод для вчинення певних діянь тощо. У цій формі державна зрада вважається закінченою з моменту, коли особа фактично почала надавати допомогу іноземній державі, іноземній організації чи їх представникам у проведенні підривної діяльності проти України.
 
✅ Із диспозиції ст. 111 КК випливає, що під іноземною державою, іноземною організацією слід розуміти будь-яке державне чи недержавне утворення, установу, підприємство, об’єднання, орган іншої країни, а також міждержавну чи міжнародну організацію, у тому числі неофіційну, нелегітимну чи злочинну, крім офіційної міжнародної організації, членом якої є Україна, при цьому, представником іноземної держави чи організації не обов’язково має бути іноземець чи особа без громадянства.
 
✅ З суб’єктивної сторони державна зрада характеризується виною у виді прямого умислу. Вчиняючи державну зраду, винний усвідомлює, що він здійснює перехід на бік ворога, шпигунські дії чи надає іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомогу в проведенні підривної діяльності проти України і бажає цього.
 
✅ Натомість відповідальність за ст. 114-2 КК настає у випадку поширення інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, у тому числі про їх переміщення територією України; поширення інформації про переміщення, рух або розташування ЗСУ чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості. Частиною 3 цієї статті передбачено, що відповідальність настає за дії, передбачені частинами 1 або 2 цієї статті вчинені за попередньою змовою групою осіб або з корисливих мотивів, або з метою надання такої інформації державі, що здійснює збройну агресію проти України, або її представникам, або іншим незаконним збройним формуванням, або якщо вони спричинили тяжкі наслідки, за відсутності ознак державної зради або шпигунства.
 
✅ Дії, передбачені частинами 1 чи 2 ст. 114-2 КК, вчинені з метою надання такої інформації державі, що здійснює збройну агресію проти України, або її представникам, мають кваліфікуватися за ст. 111 КК як державна зрада у формі надання допомоги іноземній державі або її представникам у проведенні підривної діяльності проти України, - якщо ці дії вчинені громадянином України, а відповідні відомості не є державною таємницею. Тому в таких випадках ч. 3 ст. 114-2 КК застосовуватися не може.
 
✅ Склади злочинів, передбачених частиною 2 статті 111 та частиною 3 статті 114-2 КК, мають спільні ознаки, оскільки «перехід на бік ворога в період збройного конфлікту» і «надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України» можуть полягати, серед іншого, у переданні інформації, згаданої в статті 114-2 КК.
 
✅ Відмінність між статтями 114-2 і 111 КК у разі передання інформації, згаданої в статті 114-2 КК, полягає у характері умислу, з яким вчиняються інкриміновані дії. При вчиненні державної зради передача певної інформації спрямована на реалізацію мети спричинити шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України. Така мета виходить за межі mens rea у злочині, передбаченому статтею 114-2 КК, і утворює умисел, характерний для державної зради.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/139655731