​​Постанова колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного

​​Постанова колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 29 вересня 2026 року (справа № 285/1207/21)
 
#службова_недбалість
#істотна_шкода
#тяжкі_наслідки
#причинний_звязок
#шахрайство
#обман
#завідомо_підроблений_документ
 
Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:
 
✅ Для кваліфікації діяння саме за ст. 367 КК має бути встановлено, що діяння вчинене службовою особою під час виконання нею своїх обов’язків. Заподіяна службовою особою шкода з інших обставин, що не залежали від неї, не дає підстав стверджувати про наявність злочинної службової недбалості, так само не утворюють складу цього злочину шкідливі наслідки, що настали з причин, які службова особа не могла усунути.
 
✅ Для з’ясування наявності об’єктивної сторони службової недбалості під час судового розгляду має бути встановлено нормативний акт, яким визначається компетенція службової особи і коло обов’язків, покладених на неї цим актом; які саме обов’язки, в якому обсязі та порядку вона повинна була виконати у відповідних умовах; чи мала вона реальну можливість належним чином виконати ці обов’язки в умовах, що склалися; у чому саме виявилися допущені особою порушення службових обов’язків і які саме наслідки вони спричинили; чи перебували службові порушення у причинному зв’язку з тими наслідками, що настали.
 
✅ Службова недбалість може бути лише за умови, що службова особа мала об’єктивну можливість виконати дії, які входять у коло її обов’язків.
 
✅ Для кваліфікації дій особи за ст. 367 КК суду потрібно: (1) встановити нормативний акт, яким визначається компетенція службової особи і коло обов’язків, покладених на неї цим актом; (2) встановити реальні можливості його виконання з урахуванням об’єктивних та суб’єктивних факторів; (3) підтвердження причинного зв’язку між неналежним виконанням службових обов’язків і негативними наслідками, що настали.
 
✅ Посадова інструкція службової особи, яка містить положення загального характеру щодо керівництва діяльністю установи або її структурного підрозділу, координації та контролю за виконанням завдань, сумлінного виконання службових обов’язків та дотримання законодавства, не може вважатися актом, у якому зазначено службові обов’язки, які службова особа неналежно виконала через несумлінне ставлення до них, а також причинний зв’язок між її діями/бездіяльністю та наслідками, що настали.
 
✅ Обман як спосіб шахрайства полягає в повідомленні неправдивих відомостей (активний обман) або у приховуванні відомостей про обставини, повідомлення яких мало б суттєве значення для рішення про передачу майна або права на майно, за наявності обов’язку їх повідомити (пасивний обман).
 
✅ Вказівка у ст. 190 КК на вчинення дій стосовно чужого майна свідчить про те, що відповідальність за шахрайство пов’язана із встановленням усвідомлення винним факту заволодіння майном, яке належить іншій особі (чужим для нього), за відсутності законних підстав для того.
 
✅ Як шахрайство кваліфікується протиправне заволодіння чужим майном, ввіреним (наданим) на підставі особистого знайомства, родинних відносин, почуття дружби, симпатії, співпраці, партнерства (тощо), а не на юридичних підставах.
 
✅ Завідомість у розумінні кримінального закону (ч. 4 ст. 358 КК) означає достовірне, усвідомлене знання особи про підробленість документа на момент його використання. Йдеться не про припущення, не про можливість здогадуватися чи сумніватися, а саме про встановлене поза розумним сумнівом усвідомлення особою того, що документ є підробленим.

При цьому, приймаються до уваги освіта, компетенція та досвід роботи особи.
 
✅ Внесення до документів неправдивих відомостей означає включення інформації, яка повністю або частково не відповідає дійсності, до офіційного документа.
 
Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/140499248