Регулювання інтерчейнджу: чому простих рішень не буває Гармонізація українського фінансового законод

Регулювання інтерчейнджу: чому простих рішень не буває

Гармонізація українського фінансового законодавства з нормами ЄС триває. Серед питань, які потребуватимуть узгодження, — і підхід до міжбанківської комісії (інтерчейнджу), що сплачується за кожну безготівкову оплату.

На перший погляд усе виглядає просто: якщо в країнах ЄС ставка нижча, то й в Україні її варто встановити на такому ж рівні. Але саме тут починаються складнощі.

Погляньмо на цифри.

Сьогодні в Україні гранична ставка інтерчейнджу для споживчих карток становить 0,7%. Це навіть нижче, ніж передбачав попередній меморандум між НБУ та платіжними системами, який закладав поступове зниження до 0,9%. Фактично, ставку вже зменшили на період воєнного стану, щоб підтримати стабільність фінансового сектору та економіки.

У ЄС же діють радикальніші обмеження: 0,2% для дебетових карток і 0,3% для кредитних.

І тут виникає логічне запитання: якщо в Європі все працює, чому б просто не повторити модель?

Відповідь у тому, що однакові правила не завжди дають однаковий результат.

На момент запровадження жорсткого регулювання європейський платіжний ринок уже був сформованим: із розвиненою інфраструктурою, високим рівнем проникнення безготівкових оплат та усталеними ринковими практиками.

Україна зараз у зовсім іншій точці цього шляху.

Сьогодні саме доходи від інтерчейнджу дозволяють банкам інвестувати в те, що ми сприймаємо як норму: швидкі перекази, мобільний банкінг, кешбек, розширення мережі терміналів і загальну цифровізацію фінансових сервісів.

Різке адміністративне зниження ставки може загальмувати цей процес.

Тут часто з’являється ще один популярний аргумент: «То й що? Зате бізнес платитиме менше комісій і вкладатиме гроші в розвиток».

На жаль, міжнародний досвід цього не підтверджує.

Зниження інтерчейнджу не гарантує зменшення комісії для продавців. Банки можуть компенсувати втрату доходів іншими тарифами для бізнесу. Це базова економічна логіка: якщо державне регулювання перекриває один потік прибутку, ринок налагодить інший.

Найбільше це відчує малий бізнес, для якого кожна додаткова комісія — це реальні витрати, що впливають на маржу, ціни та можливості інвестувати в цифровізацію.

Саме тому механічне копіювання європейських ставок може не дати очікуваного ефекту. Потрібен інший підхід — ринковий і поетапний. Поступове наближення до правил ЄС синхронно з євроінтеграцією дозволить уникнути шоку, зберегти конкуренцію між банками і не зламати темп розвитку фінансових сервісів.

#реклама