Бачу тільки один вихід із подібної ситуації: увімкнена камера, видно учня/студента - і працюємо разо

Бачу тільки один вихід із подібної ситуації: увімкнена камера, видно учня/студента - і працюємо разом.

Усе, що не стосується уроку, - припиняється. Не реагуєш на зауваження, заважаєш, зриваєш заняття - вийшов із конференції.

І ні, це не питання до вчителя.

Вчитель не має кричати, принижувати чи якимось чином «перекрикувати» дітей, щоб його почули. Учитель має викладати. А діти мають поводитися відповідно до елементарних правил поваги.

Те, що я бачу на цьому відео, - це вже не просто дитяча пустощі. Це зверхнє ставлення до людини, яка прийшла виконувати свою роботу. Діти дозволяють собі переходити межі, тому що, очевидно, впевнені, що їм за це нічого не буде.

А я вже навіть не хочу починати про те, що пишуть у коментарях під цим відео.

Вчителі, мені вас щиро шкода.

Я працюю з дітьми вже на етапі університету - з тими, хто приходить до нас після школи. І я прекрасно розумію, звідки потім беруться певні моделі поведінки, ставлення до викладача та переконання, що «мені можна все».

Тому проблема тут далеко не в одному вчителеві й точно не в тому, що він «не вміє працювати з дітьми».

Повага до вчителя починається не з крику вчителя. Вона починається з виховання дитини.

Шкода, але ми в 🍑