Реально, кажу як є 😉
Страх публічності, оцінювання, навіть поглядів та кілометрових паперів колись просто паралізував мене..
Але цього року я зробила виклик самій собі.
Я вирішила, що прийматиму участь
Мене захопило те, що цей конкурс повністю побудований на сучасних методах.
І в пріоритеті тут люди, які вміють грамотно делегувати завдання штучному інтелекту.
Отак от..
Замислитесь лише на секунду: навіть державні освітянські конкурси зараз розробляють із підходом до обов'язкового вивчення ШІ!
Бо всі розуміють: за цим не просто майбутнє, це наша реальність прямо зараз.
І головна філософія тут не в тому, щоб ШІ зробив усе за тебе, а в тому, що ми вчимо ШІ поруч із собою, як свого особистого асистента.
Що я вже зробила для конкурсу:
По перше, створила собі персонального цифрового помічника в Gemini Notebook.
Чому саме в ньому?
Бо він працює чітко відштовхуючись від завантажених джерел.
Я завантажила туди жорсткі стандарти конкурсу, свої власні 20 тирічні напрацювання, методичні матеріали і отримала асистента, який знає МІЙ контекст і вимоги конкурсу на всі 100%.
І тому він допомагає мені:
*️⃣за хвилини структурувати великі обсяги інформації;
*️⃣підганяти мої думки під критерії та умови конкурсу;
*️⃣економити десятки годин, які раніше йшли на рутину та бюрократичну «пригонку» текстів.
Отже, як бачите, технології це не про те, щоб стати лінивим.
Для мене це про те, щоб звільнити свій мозок для головного: для творчості, креативу та власної експертизи.
Коли ти вчишся правильно керувати ШІ, ти перестаєш боятися масштабних викликів.
Бо у тебе в кишені є системний, розумний асистент, який закриває всі «ускладнювачі».
І якщо навіть масштаби всеукраїнських конкурсів переходять на цю систему чи є сенс досі робити контент та проєкти «по-старинці», випалюючи останні сили? 😉