🔔 Колись 1 вересня означало новий халат, нові конспекти, незнайомі аудиторії й величезне відчуття, щ

🔔 Колись 1 вересня означало новий халат, нові конспекти, незнайомі аудиторії й величезне відчуття, що попереду — ціле життя в медицині.

🥼 Тоді ми ще не знали, скільки буде складних рішень, нічних чергувань, пацієнтів, яких запам’ятаємо назавжди, сумнівів у собі, маленьких перемог і моментів, заради яких усе це мало сенс.
Ми просто дуже хотіли стати лікарями.

🩺 Сьогодні пропонуємо на хвилину повернутися до себе тодішнього.
До першокурсника, який ще не знає, через що пройде. Яким стане. Скільки разів захоче все кинути — і скільки разів зрозуміє, що обрав саме своє.
Продовжіть одну фразу в коментарях:
💭 «Я б сказав/ла собі-першокурснику…»
Без правильних відповідей. Можна серйозно, можна смішно, можна одним реченням.
Дуже хочемо сьогодні зібрати тут слова лікарів, які вони колись самі хотіли б почути.