Я абсолютно підтримую необхідність реформування системи бронювання та прагнення уряду навести в ній

Я абсолютно підтримую необхідність реформування системи бронювання та прагнення уряду навести в ній лад, але запропонована модель потребує доопрацювання, оскільки вона не відповідає ані економічній, ані безпековій логіці. Ми знову починаємо не з того.

Бронювання — це інструмент збереження людського капіталу, необхідного для обороноздатності країни. Економіка не конкурує з армією, вона її фінансує. Саме бізнес забезпечує виробництво, сплачує податки та формує ресурс для оборони.

Сьогодні бізнес перебуває на межі стійкості: обороти скорочуються, інвестиції падають, фінансові резерви вичерпуються, підприємства втрачають ключових фахівців. За нашими оцінками, середні обороти бізнесу становлять близько 85% від минулорічного рівня. Додаткове вилучення критичного персоналу може призвести до зупинки підприємств і ще більшого падіння економіки.

Починати потрібно з аудиту використання людського ресурсу в Силах оборони. Необхідно оцінити ефективність його використання, можливості ротацій, оптимізації та повернення частини людей до цивільної економіки. Однією з перспективних моделей може стати принцип «2+2»: два роки військової служби, два роки цивільної роботи. Паралельно потрібно реформувати систему управління військом, підвищувати мотивацію та розвивати рекрутинг.

Корупцію в бронюванні також необхідно долати, але не через руйнування бізнесу. Потрібно створити прозору можливість бронювати щонайменше 15% ключового персоналу підприємств. Це зменшить попит на корупцію, сприятиме детінізації зарплат і, за нашими розрахунками, може принести економіці близько 250 млрд грн.

Ми також маємо визначити, де насправді формуються державні рішення. Економічна політика повинна ґрунтуватися на професійній експертизі, аналітиці та розрахунках, а не на ситуативних ідеях, які потім уряд змушений реалізовувати.

Економічні наслідки помилкових рішень можуть бути критичними. Хто тоді фінансуватиме оборону, якщо міжнародна допомога стане менш передбачуваною?

Армія та економіка — не конкуренти, а дві складові національної безпеки. Без сильної економіки не буде ресурсів для сильної армії. Тому Україні потрібна комплексна стратегія управління людським капіталом, яка забезпечить обороноздатність, збереже бізнес і дасть країні можливість вистояти у тривалій війні.

Більше про це — у відео.