​🔷 ОБСТАВИНИ СПРАВИ 🏡 Позивач та відповідачка були дітьми спадкодавиці.

​🔷 ОБСТАВИНИ СПРАВИ

🏡 Позивач та відповідачка були дітьми спадкодавиці. Їй на праві власності належала квартира. 20 липня 2020 року за договором дарування квартира була передана онуку спадкодавиці. Договір від імені власниці уклав її син на підставі довіреності.

Спадкодавиця померла після укладення договору дарування. Заповіту вона ❌ не залишила, тому спадкування відбувалося за законом.

📝 Позивач у встановлений шестимісячний строк до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини ❌ не звертався. Він пояснював це тим, що знав про відсутність у матері іншого майна, а квартира, яка була її єдиним майном, за життя була подарована його сину. Тому, на його думку, звертатися із заявою про прийняття спадщини не було необхідності.

Водночас у квітні 2021 року відповідачка звернулася до суду з позовом про визнання недійсними довіреності та договору дарування квартири.

❗️Рішенням Малиновського районного суду міста Одеси року позов було задоволено. Довіреність і договір дарування визнано недійсними, а запис про реєстрацію права власності на квартиру за обдарованим скасовано. Це рішення залишено без змін постановою Одеського апеляційного суду.

💡Після цього позивач звернувся до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом. 19 січня 2024 року нотаріус відмовив йому у видачі свідоцтва через пропуск шестимісячного строку для прийняття спадщини.

🔷 РІШЕННЯ СУДІВ

🔺Малиновський районний суд м. Одеси частково задовольнив позов і визначив позивачу додатковий строк у два місяці для подання заяви про прийняття спадщини. Суд виходив, зокрема, з того, що на момент смерті спадкодавиці майна, яке можна було успадкувати, фактично не було, а після судового рішення щодо недійсності договору дарування позивач звернувся до нотаріуса.

Одеський апеляційний суд скасував це рішення та ❌ відмовив у позові.

🔷 ВЕРХОВНИЙ СУД

💡Для прийняття спадщини встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. ВС вказав, що поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є такі, що пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

🔺У цій справі позивач знав про відсутність спадкового майна та не звернувся до нотаріуса у встановлений законом строк. При цьому вже у квітні 2021 року він брав участь у судовій справі щодо довіреності та договору дарування квартири.

📝 Верховний Суд погодився з апеляційним судом, який встановив, що початок перебігу строку на звернення із заявою про прийняття спадщини ❌ не пов’язується з ухваленням рішення у справі щодо недійсності договору дарування або набранням таким рішенням законної сили.

Безпідставне надання додаткового строку для прийняття спадщини є порушенням правової визначеності як елемента правовладдя (верховенства права) та є незаконним втручанням у права спадкоємців, які прийняли спадщину, а у разі відсутності таких спадкоємців – в інтереси територіальної громади, яка має право на визнання спадщини відумерлою.

Доводи касаційної скарги переважно свідчили про незгоду із встановленими судом обставинами та були спрямовані на переоцінку доказів, що за статтею 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

⚖️ РЕЗУЛЬТАТ: Верховний Суд залишив касаційну скаргу ❌ без задоволення, а постанову апеляційного суду – без змін.

📌 Придбати інструкцію зі Спадкування: https://simutin.minisite.ai/podilmayna