Кардіолог Бенджамін Левін з UT Southwestern разом із колегами обстежив 14 астронавтів — девʼятьох чо

Кардіолог Бенджамін Левін з UT Southwestern разом із колегами обстежив 14 астронавтів — девʼятьох чоловіків і пʼятьох жінок, — які провели на МКС близько пів року, приблизно стільки ж, скільки триватиме переліт до Марса. У Circulation вони пишуть, що тих тренувань, які екіпажі й так виконують на станції, вистачає, щоб серце лишалося в робочій формі для марсіанської гравітації — 3/8 земної.

Раніше та сама група показала, що в невагомості й навіть у тривалому ліжковому режимі серце атрофується: меншає і стає жорсткішим. Додайте падіння обʼєму циркулюючої крові, через яке знижується ударний обʼєм і тиск, а пульс компенсаторно росте. Для людини, яка після місяців польоту має встати й працювати на поверхні планети, це прямий шлях до ортостатичної непереносимості.

Кардіо-МРТ на орбіту не візьмеш, тому команда Левіна разом із Майклом Бунго з UTHealth Houston і Джеймсом Томасом з Northwestern перейшла на ехокардіографію з доплером. До польоту кожного знімали в трьох положеннях: лежачи (нуль g), під нахилом 22 відсотки (Марс) і сидячи (Земля). На станції обстеження повторювали приблизно на 14-ту, 30-ту, 75-ту і 135-ту добу та за 15 днів до посадки — знімки робили самі астронавти, а спеціаліст-сонографіст із Землі підказував дистанційно.

Перші два тижні просіли всі: серця трохи зменшилися, структура й функція змінилися. Левін пояснює це космічною хворобою руху та завалом обовʼязків на старті місії, коли на тренування часу немає. Далі показники поверталися до доольотних. Протягом доби після приземлення астронавтів обстежили востаннє — і в моделюванні 3/8 g жоден із них не мав більшого серцево-судинного навантаження, ніж мав сам, стоячи на Землі перед стартом.

Ціна питання — 45–60 хвилин щодня, витривалість плюс сила. Той самий підхід Левін із колегами вже використовує на Землі для пацієнтів із синдромом постуральної ортостатичної тахікардії, коли людина не витримує звичайного вставання з ліжка.

Чинний план марсіанської експедиції на 2035 рік — два шестимісячні перельоти в мікрогравітації і 18 місяців роботи на поверхні. Пів року на МКС дають 50–100 мЗв, повна марсіанська місія — 870–1200. Серце, схоже, з цього списку проблем можна викреслювати.

https://phys.org/news/2026-09-astronauts-hearts-strong-flight-mars.html

Підпишись | Монобаза