#сьогоднівкосмосі 23 вересня 𝟭𝟴𝟰𝟲.

#сьогоднівкосмосі 23 вересня

𝟭𝟴𝟰𝟲. У Берлінській обсерваторії Йоганн Галле разом зі студентом Генріхом д'Аррестом за одну ніч знайшов невідому планету — менш ніж за один градус від точки, яку французький математик Урбен Левер'є обчислив із відхилень в орбіті Урана. Нептун став першою планетою, відкритою «на кінчику пера»: її існування спершу вивели розрахунком за законами Ньютона і лише потім навели на неї телескоп. Прикметно, що сам Левер'є жодного разу не зазирнув в окуляр — він просто надіслав координати листом і попросив пошукати саме в тій ділянці неба. Варто згадати й те, що Галілей бачив Нептун ще 1612 року, але прийняв його за звичайну зірку, тож остаточне відкриття розтягнулося більш ніж на два століття.

𝟭𝟵𝟲𝟬. Морський льотчик Форрест Петерсен здійснив свій перший політ на ракетоплані X-15 — двадцять другий у програмі спільних випробувань NASA, ВПС і ВМС США. Сам X-15 став одним із найрезультативніших дослідницьких проєктів в історії авіації: за 199 польотів упродовж 1959–1968 років він розігнався до 6,7 Маха і піднявся на 108 кілометрів, а вісім його пілотів формально стали астронавтами, перетнувши умовну межу космосу. Важливо знати, що дані про політ на гіперзвуку й повернення у щільні шари атмосфери, здобуті X-15, згодом лягли в основу проєктування космічного човника Space Shuttle. Оскільки за штурвал цієї машини свого часу сідав і Ніл Армстронг, програму нерідко називають школою, яка виховала перше покоління підкорювачів Місяця.

𝟭𝟵𝟵𝟵. Апарат NASA Mars Climate Orbiter, що мав вивчати клімат і атмосферу Марса, загинув під час виходу на орбіту, увійшовши в атмосферу планети надто низько. Причиною став один із найвідоміших курйозів в історії космонавтики: компанія-підрядник Lockheed Martin подавала дані про тягу двигунів у фунт-силах, тоді як навігаційне програмне забезпечення JPL очікувало на ньютони. Через неузгодженість систем одиниць, одна з яких більша за іншу у 4,45 рази, розрахунок траєкторії виявився хибним — і зонд пройшов на висоті приблизно 57 кілометрів замість запланованих понад 200. Прикро, що апарат, розробка якого коштувала близько 125 мільйонів доларів, було втрачено не через складну технічну відмову, а через елементарну плутанину між метричною й імперською системами.

Підписатись на космос | Підтримати нас