Лі притиснув чоло до чола Сен, і його теплі сльози тепер текли й по її щоках.

Лі притиснув чоло до чола Сен, і його теплі сльози тепер текли й по її щоках. Вона відчула їхній солоний смак, коли вони досягли її губ.
— В мене нікого не залишилося, — прошепотів Лі так тихо, що Сен це більше відчула, ніж почула. — Моя мати померла, Хіна померла, і ти теж скоро помреш.
— А твій батько? — запитала Сен.
— Сен, він мене не бачить, — прошепотів Лі, і ще більше сліз потекло по його обличчю. — Якщо немає нікого, хто б тебе справді бачив, це ніби ти взагалі не існуєш.