— Я ніколи не промахувався.

— Я ніколи не промахувався. Ніколи. І знаєш, що сталося? Коли ти пішла, з’явилося завдання, яке потребувало моєї участі. Місія все одно завершилася успіхом, але я, блядь, не міг зосередитися. Не міг нормально мислити. Знаєш, чому?
— Чому?
— Тому що ти доводиш мене до божевілля, до сказу, до шаленої люті. Ти зіпсувала мене. І думка про те, що хтось інший може мати таку прекрасну душу, як твоя, зводить мене з розуму. Я не дам тобі ніколи забути, кому ти належиш. Я постійно жадаю тебе, Валентайн. І зараз я голодний. Ти під моєю шкірою. Вкарбована в мої кістки. Течеш у моїй крові. Ти викарбувала своє місце в моєму тілі навіки, міцніше за татуювання на моїй шкірі.

🗝️ Pretend

на пряний напій моряка 🩵 підняти вітрила