По-перше, після Голодомору до України переселяли не лише росіян, а й українців з інших регіонів та б

По-перше, після Голодомору до України переселяли не лише росіян, а й українців з інших регіонів та білорусів. По-друге, росіяни все одно не складали там більшість навіть після голодоморів та воєн. Я не заперечую факт переселень, але твердження, що схід України - це переважно завезені росіяни повна дурня.

Тим паче, переселення відбувалися не лише через голодомор, а й через індустріалізацію. Так, постгеноцидне заселення було свідомою кампанією і воно дійсно було, але також варто враховувати, що це прикордоння і розвинена промисловість, звісно на заробітки туди їхало багато людей з різних куточків.

У 1926 році навіть у Луганській окрузі, де російська присутність була особливо сильною, багато районів мали українську більшість.
Наприклад:
Кам'янобрідський район — 93,6% українців;
Новосвітлівський — 83,7%;
Ровеньківський — 61,4%;
Краснолуцький — 52,2%.
Росіяни становили 75,8% лише в окремому Петропавлівському районі.

У містах: росіяни — 48,9%, українці — 40,4%;

у сільській місцевості: українці — 75,1%, росіяни — лише 19,5%

У листопаді–грудні 1933 року було організовано переселення приблизно 21 850 господарств / 117 тисяч осіб з РСФРР та Білорусі до постраждалих українських сіл. (Однак 117 тисяч — це показник для кількох областей України). Але є важлива деталь: більшість російських переселенців повернулася до РСФРР, а саме переселення з РСФРР не було головним фактором зміни етнічного складу УСРР у 1930-х. На 1 липня 1934 року назад виїхали 13,6% усіх врахованих переселенських господарств, тоді як серед прибулих з-за меж УСРР частка була значно більшою; до березня 1935 року свої поселення залишила щонайменше половина переселенців.

За даними Encyclopedia of Ukraine, у 1939 році на Донбасі:
українці — близько 61%
росіяни — близько 32%.
Тобто навіть після Голодомору, колективізації, репресій та масштабної міграції росіяни не стали більшістю Донбасу. Масштаби переселення, його географія та короткочасність перебування значної частини переселенців не відповідають міфу про масштабну демографічну заміну Донбасу.

Також, впродовж всіх періодів не всі росіяни лишилися росіянами. Були змішані родини, зміна самоідентифікації, мовна асиміляція, перехід між локальними ідентичностями. І навпаки, пізніше відбувалася русифікація українців, які маючи українську етнічність вважали себе росіянами.

Тобто значна російська присутність у містах існувала ще до 1932–33 років і повʼязано це було із трудовою міграцією.

Прикордоння було змішаною територією ще до радянської влади, так біля кордону могли бути сусідами українські та російські села, а потім з появою кордону вони опинялись по один бік. Що було й на заході України також, яка також межує з іншими країнами та перебувала під владою інших імперій.

Так, росію на окупованих територіях підтримують здебільшого маргінали,але на те є багато причин, одна з них виплати, а не лише російське походження. Якби ж все було так просто, щоб розкидатися етнічним походженням та вішати ярлики. Може тоді виключимо Марко Вовчок із української класики? Вона народилась на росії. Сосюра, видатний письменник та патріот України, а його батьки мають французьке та угорське коріння. Микола Хвильоваий - його батько росіянин, а справжнє прізвище Фітільов. І язик не повернеться назвати когось із них нащадками завезених зеків.

На прикордонні дійсно багато росіян було, Голодомор також вплинув на це і це ніхто не може заперечити, але паплюжити цілий регіон, нести оцей огидний міф та вішати ярлики - недолуго й не відповідає дійсності. Це козацький край, це край ОУН, край постійної боротьби із пазурами імперії. Окрім росіян на сході було багато греків,татар, євреїв, бельгійців, німців тощо. Та на сході купа колоній було європейців, які шукали кращого життя. Промисловість притягувала туди не лише росіян. Етнічне різноманіття на сході справді велике, але зводити все до зеків та росіян - це така нікчемність та суто російська пропаганда.

В мене все. Всім дзен 🧘‍♀️