Ґілеад, як приємно дивитися, як ти падаєш😈💅 📚 «Заповіти» ✍️ Марґарет Етвуд #джульєтка_відгук Авторка

Ґілеад, як приємно дивитися, як ти падаєш😈💅

📚 «Заповіти»
✍️ Марґарет Етвуд

#джульєтка_відгук

Авторка повернулася до світу Ґілеаду, щоб відповісти на питання, які десятиліттями турбували читачів.

«Заповіти» здобули Букерівську премію🤌

Після «Оповіді служниці» я одразу взялася за «Заповіти» — і це саме той випадок, коли продовження дало мені відчуття завершеності, детальнішого розкриття всесвіту та порядків режиму.

Події відбуваються через п’ятнадцять років після подій першої книги і Ґілеад починає потроху гнити зсередини.

Якщо в «Оповіді служниці» ми бачили Ґілеад очима жінки, яка опинилася всередині системи й просто намагалася вижити, то тут вже авторка показує значно більше: як ця система працює зсередини, хто отримує від неї владу, хто змушений їй підкорятися і що відбувається, коли люди перестають у неї вірити.

І головна родзинка — три абсолютно різні жіночі історії з різних верств системи: Аґнес, Дейзі й тітка Лідія бачать Ґілеад зовсім по-різному, тому поступово перед нами складається повна картина цього режиму.

Найцікавішою для мене стала тітка Лідія — темна конячка, яка точно вас здивує😈Не очікувала, що вона розкриється саме так. Історія людини, яка є частиною системи, але водночас збирає її слабкі місця зсередини.

Тут значно більше політичних ігор, маніпуляцій, змов, боротьби за владу та людей, які вирішують зіграти проти системи зсередини.

«Оповідь служниці» залишила після себе відчуття безнадії, а завершальна книга «Заповіти» подарувала надію, спротив і віру в те, що навіть така система може впасти🔥

Є однойменна екранізація🎬
#кіно_на_вечір

Ця заключна частина антиутопії мені сподобалася більше за першу книгу.

⭐️5/5

Читали «Заповіти»? Як вам?