Нарешті я прочитала «Оповідь служниці» — до цього давно дивилася однойменний серіал, ще коли він тіл

Нарешті я прочитала «Оповідь служниці» — до цього давно дивилася однойменний серіал, ще коли він тільки вийшов. А тепер нарешті познайомилася з першоджерелом📚

📚«Оповідь служниці»
✍️Марґарет Етвуд

#джульєтка_відгук
#кіно_на_вечір

Уявіть світ, де одного дня вам кажуть: ваше тіло більше вам не належить.

Не можна працювати, читати, заробляти, обирати, з ким бути і що робити зі своїм тілом. І навіть власне ім’я поступово перестає бути вашим😭💔

Ласкаво просимо до Ґілеаду, який побудований на релігійному фанатизмі, страху, контролі, пропаганді й поступовому позбавленні людей прав. А жінок тут взагалі перетворили на функції: дружина, служниця, Марта.

Головна героїня не революціонерка, яка йде проти системи, вона просто хоче вижити. Саме тому її історія від першої особи так сильно б’є — ти не спостерігаєш за Ґілеадом збоку, а ніби опиняєшся всередині нього й проживаєш все разом із героїнею — і це жахає.

Після книги ще більше починаєш цінувати найзвичайніші речі: вийти з дому, працювати, читати, говорити те, що думаєш, обирати, з ким бути, і найголовніше — розпоряджатися власним життям і тілом.

Постійно думаєш: «А якби це відбувалося не десь у вигаданому Ґілеаді, а зі мною?»

А наскільки легко суспільство може дійти до такого? У деяких країнах є заборона абортів. Такий моторошний світ цілком реальний в майбутньому.

Мені не вистачило детальнішої історії того, як суспільство взагалі дійшло до такого устрою. Наприкінці є деякі пояснення, але питань після книги в мене залишилося ще більше.

Головна героїня мені не сильно імпонує ні в книзі, ні в серіалі. І я їй та її чоловікові ніколи не пробачу історію з їхньою кицею під час втечі. Він пішов і вбив її🤯Як можна було таке зробити із членом сім’ї?!

Похмуро, жорстоко, безнадійно💔

Одразу взялася за другу частину.

Люблю антиутопії й Маргарет Етвуд. І тепер ще більше розумію, чому ця книга стала класикою.

⭐️4,5/5

Читали «Оповідь служниці»?