— Ми повинні влаштувати перездачу, — каже він.

— Ми повинні влаштувати перездачу, — каже він. — Щодо торта. Я так і не зміг скуштувати тебе.
Його погляд опускається до моїх губ, і я відчуваю цей погляд, як фізичний дотик.
Моє серце завмирає, і він кліпає, витрачаючи кілька секунд на те, щоб усвідомити свою помилку, перш ніж його обличчя стає яскраво-червоним.
— Твій торт! — Він соває підвіску у формі лиса туди-сюди по ланцюжку. — Я так і не зміг скуштувати твій торт.
— Твоя правда, — кажу я, намагаючись звучати невимушено, незважаючи на пульсацію між ніг. — Ти так і не спробував. Торт, — додаю я. — Очевидно.

Феєрверки та глазур — Крістін Каст ❤️