— бачила бабушку твоєї однокласниці.
(Контекст: після школи ця однокласниця переїхала в москву до своєї мами, яка переїхала туди ще раніше).
Я: і шо?
Мама:
— вона стала розказувати таке шось... на голову не насадиш.
Я: шо?
Мама:
— вона мені каже: «Така біда з цією війною, така біда. Я тут плачу, мої діти там плачуть. Всім так болить».
Я: а ти шо?
Мама:
— ну я їй і сказала, шо нєхуй в москві плакать. Тож мені страдаліци. Вона і обідилась.
Я: