❌ Податки підвищують, а план надходжень уже не виконується У серпні 2026 року податкові надходження

❌ Податки підвищують, а план надходжень уже не виконується

У серпні 2026 року податкові надходження до загального фонду державного бюджету становили 216,4 млрд грн. План недовиконано на 18,1 млрд грн.

Найбільший провал припав на ПДВ — як із товарів українського виробництва, так і з імпорту, а також на акцизи та ПДФО. Внутрішній ПДВ просів, зокрема, через значні обсяги бюджетного відшкодування, а імпортний — через скорочення оподатковуваного імпорту порівняно з липнем.

👷 Слабшими від очікувань виявилися й надходження ПДФО. Це може свідчити про гіршу динаміку фонду оплати праці та зарплат. Натомість податок на прибуток дещо перевищив план — на тлі пожвавлення економічної активності у II кварталі та більших нарахувань банків.

🚨 Окрема проблема — війна. Посилення російських ударів по підприємствах, енергетиці, портах і логістиці безпосередньо скорочує виробництво. Тривалі повітряні тривоги зменшують кількість відпрацьованих годин та продуктивність. У результаті звужується сама база, з якої держава може збирати податки.

Але ситуація ставить і ширше питання: скільки ще податкових підвищень здатна витримати економіка без втрати самих податкових надходжень?

За останні роки податкове навантаження вже суттєво зросло. Найпомітніший крок — підвищення з 1 грудня 2024 року військового збору з доходів громадян із 1,5% до 5%. Військовий збір також поширили на ФОП на спрощеній системі. Для небанківських фінансових установ ставка податку на прибуток із 2025 року зросла з 18% до 25%, а для банків за результатами 2024 року встановлювали ставку 50%.

📉Тут дедалі актуальнішою стає крива Лаффера. Її логіка проста: підвищення ставки податку збільшує надходження лише до певної межі. Після неї вищі ставки починають сильніше пригнічувати економічну активність, стимулювати перехід у тінь, скорочення споживання та інвестицій — і податкова база звужується швидше, ніж зростає ставка.

⚠️ Серпневе недовиконання саме по собі ще не доводить, що Україна вже пройшла вершину кривої Лаффера. Частина відхилення має очевидні інші причини — від відшкодування ПДВ до скорочення імпорту та російських атак. Але після серії підвищень податків ризик того, що простір для подальшого механічного збільшення ставок наближається до межі, стає дедалі серйознішим.

Тим більше що нові підвищення вже попереду.

⛽️ З 1 січня 2027 року автоматично зростуть уже затверджені законом акцизи на пальне: на бензин — з €300,8 до €329,9 за 1000 л, на дизель — з €253,8 до €291,9, на скраплений газ — зі €198 до €223. Це частина графіка поступового наближення українських ставок до європейських.

🚬 Продовжиться й поступове підвищення тютюнових акцизів. Зокрема, ставка для сигарет має зрости у 2027 році з €82 до €86 за 1000 штук, а з 2028-го — до €90.

🧾 Крім того, уряд заклав у проєкт бюджету-2027 ще низку поки не ухвалених податкових рішень. Найбільше з них — можливе підвищення стандартної ставки ПДВ із 20% до 21%, від якого очікують близько 58,7 млрд грн додаткових надходжень.

Також розглядається додаткове, понад уже затверджений графік, збільшення акцизів на бензин, дизель і автогаз із розрахунком отримати ще 8,3 млрд грн.

🏦 У бюджетних розрахунках також фігурують 38,5 млрд грн від застосування 50-відсоткової ставки податку на прибуток банків та 11,8 млрд грн від нового оподаткування товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях. Скасування пільги на посилки до 150 євро тут має сенс і здоровий глузд (перестати субсидіювати китайський експорт, який у понад 11 разів вищий за екоспорт України до КНР).

Однак усі ці нововведення ще потребують окремих законодавчих рішень.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою