🛑ЦБ Росії вперше від початку циклу зниження ставок узяв паузу: ставка залишилася на рівні 14% Центра

🛑ЦБ Росії вперше від початку циклу зниження ставок узяв паузу: ставка залишилася на рівні 14%
Центральний банк Росії перервав цикл пом’якшення монетарної політики і вперше з моменту його початку в червні 2025 року не став знижувати ключову ставку. Вона залишилася на рівні 14% річних. Востаннє регулятор залишав ставку без змін у квітні 2025 року, коли вона становила 21%.

Рішення збіглося з консенсус-прогнозом російських економістів та аналітиків.
ЦБ пішов на паузу на тлі одночасного посилення цінового тиску та слабшого зростання економіки. За наведеними The Bell даними, у липні російський ВВП зріс лише на 0,6% після 1,7% у червні. За підсумками першого півріччя інвестиції в основний капітал скоротилися на 6,6% у річному вимірі, після падіння на 14,3% у першому кварталі.

Офіційно Банк Росії пояснює рішення тим, що останніми місяцями ціновий тиск помітно посилився. Так звана стійка інфляція, очищена від сезонних та найбільш нестабільних компонентів, прискорилася до 5–6% у річному вимірі. Однією з причин ЦБ називає «тимчасове скорочення виробничих потужностей в окремих галузях».

Це формулювання пов'язується передусім із зупинками російським нафтопереробних заводів після українських ударів. Сам ЦБ у пресрелізі прямо Україну або удари по НПЗ не згадує, але окремо наголошує на зростанні цін на моторне пальне та його впливі на ширшу інфляцію. Західні медіа також пов’язують сьогоднішню паузу ЦБ із перебоями на російських НПЗ після українських атак.

Подорожчання пального впливає не лише на ціни на заправках. Дорожчає транспортування товарів, а бізнес поступово переносить вищі логістичні витрати у ціни продукції та послуг.

Крім того, інфляційні очікування населення, бізнесу та фінансового ринку залишаються підвищеними. ЦБ вважає, що ризиків прискорення інфляції зараз більше, ніж ризиків її швидкого зниження. Серед проблем регулятор називає обмежену пропозицію через вибуття частини виробничих потужностей та тривале випередження темпів зростання зарплат над продуктивністю праці.

При цьому економіка, за оцінкою ЦБ, у третьому кварталі зростає лише «помірними темпами». Споживчий попит сповільнюється, хоча залишається високим, а корпоративне кредитування продовжує активно зростати навіть за двозначної ставки.

Що це означає для України
По-перше, українські удари по російській нафтовій інфраструктурі починають мати не лише фізичний, а й макроекономічний ефект. Пошкодження або тимчасова зупинка НПЗ скорочує пропозицію пального, підвищує його ціну та збільшує транспортні витрати по всій економіці. У червні, наприклад, після українського удару найбільший постачальник пального для Московського регіону тимчасово зупинив роботу; Reuters повідомляв про пошкодження установки, на яку припадало 53% потужності підприємства.

Тобто ефект від удару по НПЗ не закінчується на втраті кількох днів виробництва бензину. Він поширюється далі: пальне → логістика → собівартість → споживчі ціни → вища процентна ставка.

По-друге, для російської економіки виникає дедалі неприємніша комбінація: слабше економічне зростання і водночас інфляційний тиск. За нормальних умов уповільнення економіки дозволяло б ЦБ швидше знижувати ставку та стимулювати кредитування. Але якщо одночасно дорожчають пальне та інші товари, регулятор не може цього робити без ризику нового прискорення інфляції.

Саме тому ставка у 14% залишається дуже високою. Це означає дорожчі кредити для бізнесу, слабші стимули до приватних інвестицій та більший тиск на цивільні галузі економіки.

По-третє, це збільшує економічну ціну війни для Росії, але не означає автоматичного виснаження її здатності воювати. Військово-промисловий комплекс може отримувати державні замовлення, бюджетне фінансування та пільгові механізми кредитування навіть тоді, коли для решти економіки гроші залишаються дорогими. Тому ставка 14% сама по собі не означає, що Кремль скоро втратить можливість фінансувати війну.

Однак вона показує важливу тенденцію: Росії дедалі складніше одночасно фінансувати воєнні витрати, підтримувати економічне зростання і стримувати інфляцію.

📩Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами