🏦 Центробанки потрапили в замкнене коло криз і порятунку ринків Намагаючись запобігти повторенню фін

Ціна держави

Ціна держави

@costukraine

Просвітницький проект про економіку CASE Україна http://case-ukraine.com.ua Підтримати: https://www.patreon.com/costua https://www.youtube.com/ЦінаДержави Співпраця й реклама @jesfor

37,093 subscribers
Open in Telegram
🏦 Центробанки потрапили в замкнене коло криз і порятунку ринків

Намагаючись запобігти повторенню фінансових потрясінь, центральні банки можуть ненавмисно здешевлювати державні запозичення, заохочувати надмірний ризик і навіть заважати власній монетарній політиці.

Після криз 2008-го та 2020 року регулятори стали не лише кредиторами, а й «маркетмейкерами останньої інстанції». Вони гарантують, що ринки державних і корпоративних облігацій продовжать працювати навіть у момент паніки. Така підтримка необхідна, щоб не допустити руйнівної спіралі продажів, однак водночас вона послаблює відчуття ризику.

Найпомітніше це на ринку репо, де облігації використовують як заставу для короткострокових позик. Упевненість у втручанні центробанків дозволяє хедж-фондам нарощувати операції з американськими та британськими держоблігаціями. Прибуток від кожної угоди невеликий, тому фонди іноді використовують кредитне плече до 100 разів.

Як пише The Wall Street Journal, наприкінці минулого року хедж-фонди володіли казначейськими облігаціями США на $2,4 трлн проти $600 млрд десять років тому. У 2020 році крах так званої базисної торгівлі змусив Федеральну резервну систему втрутитися, а у 2025-му ознаки проблем на ринку свопів вплинули на рішення Дональда Трампа відступити від тарифного плану.

Головний економіст Банку Англії Г’ю Пілл бачить у цьому парадокс: механізми, створені для зменшення вразливості, самі породжують нову нестабільність. Дешевше фінансування вигідне урядам, фінансовий сектор отримує прибуток, а ринки зберігають ліквідність. Проте зі зростанням боргового плеча будь-який збій стає небезпечнішим і потребує нового порятунку, який заохочує наступний виток ризику.

У 2020 році масова купівля облігацій центробанками стабілізувала ринки, але залишила надлишок грошей. Після вторгнення Росії в Україну та початку енергетичної кризи це підживило інфляцію й ускладнило подальше посилення політики.

Вдалішим прикладом Пілл називає втручання Банку Англії у 2022 році: тимчасова й точкова купівля облігацій зупинила розпродаж британських паперів, не скасовуючи загального курсу на жорстку політику.

Проблема залишається без готового рішення: як рятувати ринки під час кризи, не перетворюючи гарантію допомоги на запрошення до нового боргового ризику.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Open post in Telegram