🏭🧑🏼‍🏭 Українська металургія, виснажена війною, зіткнулася з новою перешкодою — правилами ЄС Працівники

🏭🧑🏼‍🏭 Українська металургія, виснажена війною, зіткнулася з новою перешкодою — правилами ЄС

Працівники «Запоріжсталі» роками підтримують роботу комбінату під ударами російських ракет, дронів і авіабомб. Тепер майже столітнє підприємство, одне з найбільших у галузі, опинилося під тиском нових європейських імпортних квот і вуглецевих тарифів.

Металургія забезпечує близько 15% українського експорту, а ЄС купує приблизно чотири п’ятих цієї продукції. Скасування мит після повномасштабного вторгнення Росії допомогло заводам зберегти виробництво. Однак із 1 липня Євросоюз майже вдвічі скоротив безмитні квоти на імпорт сталі, а поставки понад установлені обсяги обкладає митом у 50%.

Для України передбачено квоту близько 1 млн тонн — на 60% менше, ніж обсяг експорту до ЄС у 2025 році. Операційний директор Metinvest Олександр Мироненко каже, що замість очікуваної підтримки галузь отримала нові обмеження.

Як пише Reuters, проблеми накопичуються одна за одною. Російські атаки фактично закрили чорноморський маршрут для експорту металу та ввезення сировини. У серпні тарифи на внутрішні залізничні вантажні перевезення зросли на 30%. Доставлення коксівного вугілля через європейські порти обходиться «Запоріжсталі» на $30–40 за тонну дорожче.

Останній російський удар по комбінату забрав життя сімох працівників і тимчасово зупинив виробництво. Кожна така атака означає дорогий цикл зупинки та повторного запуску обладнання.
Федерація роботодавців України оцінює можливі втрати валютних надходжень через обмеження ЄС у $1,2 млрд, а скорочення ВВП — у 0,6%. Галузь закликає Київ домагатися для України винятку та окремого режиму торгівлі сталлю.

«Запоріжсталь» може переорієнтуватися на виробництво чавуну, який не підпадає під квоти. Проте він має меншу додану вартість, а близько половини потужностей підприємства залишаться незадіяними. Працівників доведеться переводити на інші ділянки.

ЄС пояснює квоти необхідністю захистити власних виробників, а вуглецеві платежі — боротьбою з перенесенням забруднювального виробництва за межі блоку. Водночас модернізація українських заводів майже недосяжна під час війни. У Metinvest називають нереалістичним нинішній план інвестицій у $8 млрд протягом 15 років для переходу на «зелену» сталь.

Група поки зберігає роботу підприємств і виплачує зарплати 36 тисячам людей. Однак без послаблень українська сталь ризикує поступитися ринком конкурентам саме тоді, коли галузь бореться не за розвиток, а за виживання.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою