В економічно успішних та розвинутих країнах немає грантів у тому вигляді як в нас, зокрема, немає гр

В економічно успішних та розвинутих країнах немає грантів у тому вигляді як в нас, зокрема, немає грантів іноземних держав.

Чому?
По-перше, місцеві мешканці (як рядові громадяни, так й меценати і філантропи) і бізнес фінансують діяльність громадських об'єднань через те, що сповідують спільні з ними інтереси, ціноості і хочуть залишити після себе щось велике в історії. Тому можна велика і середня компанія має власний благодійний фонд, кожна заможна людина або напряму дає кошти, або так само створюєь фонд. Вони фінансують дуже широкий спектр активностей - від оперних театрів, музеїв і універститетів до аналітичних центрів та екологічних ініціатив.

У нас це наразі на початковому рівні. У 2013 році за рівнем благодійності Україна взагалі не входила до 100 країн світу. Повномасштабка змінила (+це посилання) цей підхід. Але цікаво, чи залишиться динаміка?

Тобто реформи в Україні і зміни має фінансувати не Європейська Комісія чи USAID, а українські гроимадяни. Але поки українські громадяни не стали основою для фінансування, то ресурси треба десь шукати.

Тут би з боку держави могла б бути підтримка у вигляді прийняття законопроекту про "відсоткову філантропію" - можливість направити частину податків на діяльність якоїсь громадського організації. Але наш Мінфін, як завжди, усі прогресивні ідеї рубає, бо буде "дірка в бюджеті".

По-друге, бізнес. Тут трохи краща ситуація. Вже зараз українські підприємці підтримують багато ініціатив, крім підтримки військових. Зокрема, Аврора і Нова пошта (в коментарях можете писати приклади інших компаній). Але все одне цього недостатньо, щоб у нас повністю функціонувало громадянське суспільство.

По-третє, держава. Так, як писали вище, ніхто гранти у класичному вигляді не роздає. Але органи влади у розвинутих країнах регулярно замовляють дослідження. Наприклад, з економіки, коли їм треба розробити ту чи іншу політику, прийняти той чи інший законопроект. Це називається Evidence-based policymaking (EBPM). Один зі свіжих прикладів: Європейський парламент замовив у CASE (Польща) аналітичну записку "Фінансування відновлення та відбудови України в рамках Багаторічної фінансової програми на 2028–2034 роки", до підготовки якої долучили і нашого економіста.

Зокрема, наші польські колеги ніяких грантів не шукають, бо вони їм не потрібні. Є постійний запит на їхні дослідницькі продукти, які їм оплачують як місцева влада так і ЄС.

У нас же це працює інакше. Якщо навіть якомусь Міністерству, де сидять не корупціонери чи пристосуванці, а дійсно ті, хто хоче змін, потрібно зробити якесь дослідження, то виконавцю приходиться подавати грантову заявку до грантодавців, щоб ті профінансували.

Отакі вони реалії грантоїдства.

Але недалекі люди та агенти Кремля продовжують повторювати російські наративи, бо для них громадянське суспільство - це ворог. Найцікавіше, що ті, хто розповідає про грантоїдів у своєму житті жодної гривні нікому не пожертвували.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою