Яка модель ветеранської політики потрібна Україні? Україні не потрібно обирати між пільговою, сервіс

Яка модель ветеранської політики потрібна Україні?

Україні не потрібно обирати між пільговою, сервісною та інвестиційною моделями ветеранської політики. Пільги мають залишатися гарантією, послуги — допомагати відновленню, а інвестиції — повертати людині максимально можливу самостійність.

Інвестиційний підхід — це не про те, щоб оцінювати ветерана за тим, чи працює він і скільки податків сплачує. Для людини з тяжким пораненням успіхом може бути можливість самостійно пересуватися й жити вдома. Для родини загиблого — збереження доходу, психічного здоров’я та перспектив дітей. Для працездатного ветерана — безпечна й гідно оплачувана робота.

Тому головне питання держави має звучати не «яка пільга належить?», а «що потрібно людині, щоб максимально відновити самостійність і реалізувати свій життєвий план?»

Україна вже рухається в цьому напрямку: стратегічні документи роблять акцент на відновленні людського капіталу, розбудовується мережа фахівців із супроводу, ветеранські послуги з’являються у ЦНАПах та онлайн.

Але головна проблема — ці елементи поки що не складаються в єдину систему. Кількість «точок доступу» ще не означає якість. Особливо з огляду на те, що, за даними IOM, 63% опитаних ветеранів у 2025 році жили у селах або малих містах.

Людина не повинна щоразу починати все спочатку в госпіталі, ЦНАПі, службі зайнятості чи соціальній службі. Потрібен єдиний маршрут, де військова, медична, соціальна та цивільна системи передають людину одна одній без розривів.

Підтримка при цьому не має бути однаковою для всіх. Для більшості ветеранів вона може бути інтенсивною у перехідний період, але обмеженою в часі. Натомість люди з тяжкими пораненнями чи інвалідністю мають отримувати довгострокову спеціалізовану допомогу.

Ще до масової демобілізації державі варто провести стрес-тест ветеранської системи: змоделювати різні сценарії повернення військових і перевірити, чи вистачить фахівців, медичних і соціальних послуг, грошей та інфраструктури.

І головне, успіх треба вимірювати не кількістю виданих довідок чи «освоєних» коштів. Справжній результат — це збережене здоров’я, максимально можлива самостійність, стійка зайнятість, підтримана родина та гідне життя.

Саме тоді ветеранська політика стане не набором програм і пільг, а повноцінною частиною післявоєнного відновлення України. Досягнення таких результатів якраз і покаже різницю між ветеранською політикою як набором державних програм і ветеранською політикою як частиною післявоєнного відновлення України. 

Докладніше у відео Як Україна має готуватися до повернення героїв вже зараз та в Аналітичному звіті «Післявоєнна реабілітація ветеранів: соціальна, психологічна, економічна»

🤝Підтримати нашу роботу:
💰Ставайте патронами https://www.patreon.com/costua
💰Станьте спонсором цього каналу, щоб підтримати створення нових відео:
https://www.youtube.com/channel/UC0AAh4OM7Ihs8hwk4vcJjtg/join
💰Переказ карткою https://secure.wayforpay.com/donate/d5e2a1b2ed342
💰 PayPal: jesfor.malukha@gmail.com (вказати "на відео")

Аналітичний звіт та відео створено Центром соціально-економічних досліджень CASE Україна за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст відео є відповідальністю CASE Україна та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.