Вчора виклала відео з тим, що планую читати у вересні, взяла себе у руки, встала (аби не засинати) і

Вчора виклала відео з тим, що планую читати у вересні, взяла себе у руки, встала (аби не засинати) і дочитала! Перша прочитана у вересні книга — нарешті, блін.

"ОСОБЛИВИЙ ГОЛОД" Челсі Дж. Саммерз
Урбіно, 2026, 352 стор.
⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️

❎ Чесно: я трішки розчарована. Авторка прям відчутно талановита колумністка, але із цілісною захопливою історією — як для роману — не впоралася. Вона майстерно робить есейні замальовки, жонглює метафорами (в масі своїй — вагінальними) та епатує гіперболізацією традиції споживання, але саме ІСТОРІЇ в неї не вийшло (попри всі вісім років роботи над, як вона зазначає у подяках).

✏️ Книгу можна розтягнути на цитати, тредси і набір листівок на пам'ять, де на одному боці — рецепт печінкового паштету, а на другому — Камасутра, видання чотирнадцяте, виправлене і доповнене.

❎ Трилерний бік надто казково вдалий — для героїні десятиліттями все складається виключно на її користь, а сам її образ — перегрітий і такий, що заходить на поле карикатури.

🌸 Останнє прям сильно посилюється формою оповіді — щоденник психопатки, яка завершує його стражданнями про втрачену любов і власну безплідність, яку сублімувала у те, що вона вважає творчістю.

🌸 Маніфест ближче до кінця про те, що жінки теж не менш жорстокі тварини, аніж чоловіки, взагалі скидається на крик про допомогу, оскільки цей епізод повністю підважує сатиричне забарвлення твору, яке авторка, вочевидь, хотіла туди закласти. Сатира має препарувати вади суспільства і лишати читача власноруч (гм, власнодумч) робити висновки, а не вивалювати на нього наголо "мораль сєй басні такова".

✅ Але тим не менш, книга цікава і я цілком можу її радити. Ну з певними пересторогами, звісно.