Вирішив почитати манґу «Бойові шрами», яка складається з трьох історій про війну в Україні, заснован

Вирішив почитати манґу «Бойові шрами», яка складається з трьох історій про війну в Україні, заснованих на реальних подіях.

І знаєте… кожна наступна історія болючіша за попередню. Настільки, що навіть зараз важко підібрати слова, щоб описати цей біль.
Я бачив війну. Бачив сотні зламаних людей, покалічені долі, тисячі розбитих будинків, у яких колись жили звичайні сім’ї. Колись жили…

І мені боляче. Неймовірно боляче.

Болить за тих людей, за їхні зламані долі. Але найбільше — за дітей. За тих, хто ще майже нічого не встиг побачити в цьому світі, не встиг нормально прожити своє дитинство, а війна вже забрала в них найважливіше — життя, дім, родину, безтурботність.
І навіть не знаю, що страшніше — коли в дитини забирають життя чи дитинство. І те, і інше — страшна несправедливість.

Досі пам’ятаю 2022 рік. Я йшов вулицею в Погребищі й побачив маленького хлопчика з батьком. Він подивився на мене і сказав: «Слава Україні».

«Героям слава», — відповів я.

Тоді це просто було дуже приємно почути від такої маленької дитини. Але згодом я зрозумів для себе набагато більше. Зрозумів, заради чого я там. Заради кого.
Заради них. Заради майбутнього покоління. Щоб вони не знали, що таке війна. Щоб не бачили того, що бачив я. Щоб могли просто рости, закохуватися, помилятися, мріяти, будувати своє життя — а не вчитися виживати.

Тому я воював. Тому йшов на ризик. Тому залишив там частину свого здоров’я.

І я не шкодую жодної миті.
Це був свідомий вибір. Вибір майбутнього.

Тому сьогодні я ношу в собі багато болю, важких спогадів і того, що вже нікуди не подінеться. Це стало частиною мене. Частиною мого життя, яку я, мабуть, нестиму до кінця.

Мені важко.
Іноді дуже важко.

Але цей вибір я зробив давно. Тепер залишається лише прийняти все, що він із собою приніс, і жити далі.
Це схоже на отруту, яку ти отримуєш у малих дозах, сподіваючись виробити до неї імунітет. Тільки проблема в тому, що така отрута все одно залишається отрутою.
Я ніколи не шукав легких шляхів. Часто навіть сам обирав складніший. Такий я є. І я приймаю себе таким.

Честь маю, воїне. 🫡

Позивний Ґатс
Джерело