Ця історія — чергове наочне підтвердження того, наскільки глибоким буває провалля між формальним ста

Ця історія — чергове наочне підтвердження того, наскільки глибоким буває провалля між формальним статусом і реальним рівнем свідомості тих, хто опиняється при владі.

Еліта на папері, бидло в житті.

Фраза про «королеву та мільйон» із розсекречених плівок НАБУ вже стала символом абсолютного цинізму й моральної деградації. Поки країна роками веде важку війну, посадовці Генеральної прокуратури та суміжних структур продовжують жити у викривленій реальності. Реальності, де масштаб посади вимірюється лише обсягом вкраденого.
Але найрадикальніше вражає навіть не сам факт корупції, а її мізерний, печерний рівень:
- ліві ФОПи та схеми «на колінці»: оформлення фіктивних підприємств на себе, дівчат, матерів і кумів — це не розгалужена фінансова інженерія, це примітивне стяжарство людей, які навіть не здатні приховати власні сліди.

- смаки й атрибути «розкоші»: вкрадені мільйони не йдуть на стратегічні інвестиції, розвиток чи бодай щось технологічне. Усе це спускається на абсолютно шаблонний набор «пацана з 90-х»: останні моделі телефонів, брендові брязкальця та утримання недалекого тупого ескорту.

- відсутність будь-якої маскулінності та честі: ситуативні господарчики, які дорвалися до кабінетів, поводяться як звичайні довбні, для яких межа мрій — вразити чергову супутницю дорогим подарунком за вкрадені в держави гроші.

Головна трагедія цих плівок — це демонстрація того, хто саме опинився на ключових посадах у силових і наглядових органах. Це навіть не «професійні грабіжники» чи «інтелектуальні злочинці». Це звичайне примітивне бидло, яке завдяки випадку, зв'язкам чи лояльності зайняло високі крісла.

@eRadarrua