Його таки виставили зі школи Атлетико у 2013-му – сказали, замалий.
Він поїхав на Південь із подвійною метою – вчитися і... вчитися:
"З батьками в мене була угода від самого дитинства: якщо я спробую стати футболістом, я повинен також вступити до університету й отримати "справжню" освіту".
У Вільярреалі Родрі вчився лонгболам, а в університеті Жауме І – адмініструванню бізнесу. Знову між двох світів.
А потім у 2014-му йому стукнуло 18, і Родрі виселили з клубного кампусу.
"Чому б тобі не пожити в університетському гуртожитку? Ми з твоїм батьком так і вчилися", – запропонувала мама.
І справді, чому ні?
І, знаєте, все йшло добре – аж до вечора кожної п'ятниці.
"Всі збираються до нічного клубу, але перед тим "готуються". Ви ж розумієте, про що я. Чоловік 20 в кімнаті, всі випивають, слухають музику. Я теж був з усіма, пив мінералку, а тоді... зникав.
Якось мене запитали, типу, ти чого з нами не йдеш? Я мусив сказати, що в мене зранку тренування.
Вони мене вбили за це: "Вигадай щось краще, бро".
Але що вигадати? Він тренувався з резервом Вільярреала, його ніхто не знав. Напарником по центру поля був Пабло Альварес – той, що потім гратиме за наші Карпати.
Все відкрилося аж на початку 2015-го, коли Родрі дебютував за основу "Жовтої субмарини".
Це що виходить, він правду казав? Гравець Ла Ліги тут, з ними, готує яєчню і грає у PlayStation?!
"Люди були шоковані, але йому подобалося ділити кімнату з усіма, бути з друзями. У нього був автомобіль – вживаний Opel Corsa, куплений у якоїсь бабусі. Хоча, звісно, було дивно бачити, як така людина пере білизну чи грає в настільний теніс", – розповідає його студентський друг Валентін Енгарехо.
Це йому першому Родрі розповів, що Атлетико повертає його назад – за 20 млн євро.
У цей момент зірка футболу спокійно розігрівав піцу у мікрохвильовці.
Коли Енгарехо це розповідає, то нестримно регоче.
Лонгрід про життєвий шлях головного героя літа-2026 читайте повністю тут.