На тлі галасливої кампанії, яку розгорнула партія війни, намагаючись зірвати будь-які спроби перезап

На тлі галасливої кампанії, яку розгорнула партія війни, намагаючись зірвати будь-які спроби перезапустити переговори і шельмувати навіть саме прагнення до миру, вже проявилась одна цікава особливість. Ряд персонажів, які ще вчора у своїх дописах грізно засуджували саму можливість політичного врегулювання, поки що сором’язливо, через «кишенькових» експертів, почали так обережно виправдовуватись. Ніби вони зовсім не проти перемовин, їх якось неправильно зрозуміли. Взагалі-то дипломатія – річ непогана, мирний план потрібен, але якось «не так».

Не хочу навіть вступати у полеміку щодо того, які переговори правильні, а які ні, і що можна вигадати в якості замінника, окрім власне зустрічі за переговорним столом. Це для «посвячених». Тут важливо інше.

Насправді ми їх зрозуміли дуже точно. І вони сказали саме те, що казали завжди. Але, виринувши зі своєї інформаційної бульбашки, вони з подивом виявили, що суспільство прагне миру. І що три чверті громадян насправді підтримують перемовини. І взагалі бути «партією війни» вже дуже і дуже немодно. Адже відмова від переговорів – це позиція агресора, який їх старанно уникає.

Повторювати цю позицію… Ну, з таким порядком денним у сучасній українській політиці вже нічого робити.

Достатньо подивитись на свіжу соціологію від соціологічної групи «Рейтинг». Абсолютна більшість – 83% – вважають переговори реальним шляхом завершення війни.

Насправді, ці обережні визнання доцільності перемовин від адептів вічної війни – перша, але дуже важлива перемога для людей миру. Насправді, це означає, що порядок денний змінюється. І дійсно, як зараз кажуть експерти, нас чекає «велика доросла розмова» про те, як нам зараз добитись миру і забезпечити при цьому максимально вигідні умови.

Це вже інший підхід, який налаштовує думати, а не кидатись «вироками» і розвішувати політичні ярлики. Ну що ж, як кажуть, – далі буде.