Нещодавно вже писав про те, як українці інтегруються в польський ринок праці.

Нещодавно вже писав про те, як українці інтегруються в польський ринок праці. Нове ж дослідження Deloitte показує ще один важливий результат: за оцінками аналітиків, у 2025 році внесок українських біженців у ВВП Польщі становив 2,4%, або близько 94 млрд злотих. Рівень зайнятості серед них сягнув 76% і фактично зрівнявся з показником серед громадян Польщі.

Показовим є й те, що основним джерелом доходів українських родин у Польщі є саме робота. На трудові доходи припадає 87% надходжень домогосподарств біженців, тоді як соціальні виплати становлять лише 10%. Наші люди не лише працюють за наймом, а й відкривають власну справу: 13% людей працездатного віку займаються самозайнятістю, а частина з них уже створює робочі місця для інших.

Водночас дослідження вказує на ще одну важливу обставину. Багато українців працюють не за своєю кваліфікацією. Майже дві третини мають вищу освіту, але лише 29% обіймають посади, що потребують високого рівня підготовки. Тобто навіть за нинішніх показників потенціал українців використовується далеко не повною мірою.

Однак для нас головне питання не лише в тому, який внесок українці роблять в економіку інших держав, а й у тому, що ми маємо зробити, аби вони могли реалізувати свій потенціал тут, вдома. Адже йдеться про людей, без яких буде надзвичайно складно забезпечити відновлення та стале зростання української економіки. І самих закликів повертатися для цього недостатньо.

Люди мають бачити реальні перспективи. Роботу з гідною оплатою, доступне житло, можливості для започаткування власної справи та професійного розвитку, і це потребує послідовної державної політики та конкретних рішень уже зараз. Адже чим довше відкладатимемо ці рішення, тим складніше буде конкурувати за наших людей з країнами, де вони вже працюють, облаштовують життя та планують майбутнє.⁩