Розповідаємо про сам законопроєкт детальніше.
📌 Що передбачає законопроєкт
Згідно із законом, президент США матиме можливість підняти мито на імпорт товарів із рф до 500%. Серед іншого до списку входять, наприклад, нафта, природний газ, LNG, нафтопродукти, нафтохімія та вугілля. Мита до 100% зможуть накладати на країни, які є найбільшими покупцями російських нафти й газу (передусім у дискусіях – Китай та Індія, як великі покупці енергоносіїв рф).
Тарифи також стосуватимуться п’яти країн, які найбільше сприяють обходу обмежень щодо російської нафти. Американський торговий представник має можливість переоцінювати відповідний перелік кожні 180 днів. Серед країн-претендентів на мита називають Угорщину, Казахстан, Китай, Індію, Туреччину, Азербайджан та інші.
Окрім тарифів, законопроєкт передбачає санкції проти «тіньового флоту рф» та російських посадовців, олігархів та членів їхніх сімей, російські банки й фінансові установи, іноземних осіб, які сприяють обходу санкцій, російський оборонний та енергетичний сектори.
Санкції запровадять проти головних державних енергетичних проектів росії, включно з Ямал ЗПГ, Арктік ЗПГ 1, 2 та 3, а також проти усіх майбутніх арктичних проектів. Окрім цього, у документі зазначили двопартійний STOP Russia-China Act, націлений проти китайської підтримки російського ВПК.
Законопроєкт також передбачає Трампу широкі повноваження не застосовувати або тимчасово скасовувати передбачені ним санкції й тарифи, якщо засвідчить Конгресу, що це відповідає національним інтересам США, та надасть обґрунтування своєму рішенню. Окрім цього, саме президент США вирішуватиме, які саме мита встановлювати.
📌 До чого тут Іран
Насамперед законопроєкт стосувався саме росії. Проте вже після смерті Грема — в липні 2026 — адміністрація Трампа наполягла на включенні до списку тарифів та санкцій Іран. Причиною стало те, що чинний Iran Sanctions Act of 1996 мав завершити дію наприкінці 2026 року. Тому до пакета Грема додали положення, яке продовжує закон ще на п'ять років і дає американській адміністрації повноваження застосовувати обмеження, пов'язані з фінансуванням іранського енергетичного та збройового секторів.
📌 Відмінності між початковою та нинішньою версією законопроєкту
Початковий Sanctioning Russia Act of 2025 (S.1241) Ліндсі Грема та Річарда Блюменталя був значно жорсткішим і ширшим за тарифною частиною. Він передбачав санкції проти російських банків, посадовців та інших структур, а також механізм 500% тарифів на імпорт із країн, які продовжували купувати російські нафту, газ, уран та інші енергоресурси. Застосування основних заходів прив’язувалося до дій росії — зокрема відмови вести переговори про мир з Україною, порушення мирної угоди або нове вторгнення.
📌То чого чекати Україні?
Насправді, основний ефект від закону Україна відчує лише тоді, якщо Трамп активно застосовуватиме передбачені документом тарифи та санкції саме до рф. Себто, якщо росія отримуватиме менше доходів від експорту газу та нафти, то відповідно матиме менше доходів, які зможе спрямовувати на війну.