Макрон участі не братиме через конституційне обмеження у два терміни. В опитуваннях впевнено лідирує ультраправа Марін Ле Пен, поміж центристами триває внутрішня боротьба, що дає ультралівому кандидату більші шанси вийти в другий тур.
Франція – президентсько-парламентська республіка, де президент має доволі широкі повноваження, зокрема у зовнішній політиці та обороні. Можливість балотуватися розглядають понад 20 кандидатів – розповідаємо про головних та їхнє ставлення до України.
📌 Кандидати
Марін Ле Пен (ультраправе «Національне об'єднання») – фаворитка першого туру з 34–36% підтримки. Євроскептик, за обмеження міграції, «радикальне» скорочення держвитрат, вихід з інтегрованого військового командування НАТО. Балотуватиметься завдяки скороченню терміну заборони на участь у виборах, але судовий вирок — чинний.
Центристський блок (експрем’єри Едуар Філіп та Габріель Атталь). Виступають за економічний лібералізм, зміцнення ЄС, підтримку України. Філіп («Горизонти») набирає до 19%, якщо йде як єдиний кандидат від центру. Атталь («Відродження») — 7,5%. Саме поява Атталя опускає рейтинг Філіпа до 14,5% – і відкриває вікно можливостей для Меланшона.
Жан-Люк Меланшон (ультраліва «Непокірна Франція») — 15% у сценарії, коли йдуть і Філіп, і Атталь. За збільшення податків для корпорацій, підвищення мінімальної зарплати, замороження цін на продукти першої необхідності. Як і Ле Пен – за вихід з об’єднаного командування НАТО; проти виходу з ЄС, але за його реформу.
Рафаель Глюксманн (лівоцентрист, «Громадський простір») — набирає 11,5-14%. Прагне позиціонувати себе як проєвропейську альтернативу як ультраправим, так і ультралівим. Аби уникнути розпорошення голосів, «Соціалісти» та «Громадський простір» проведуть праймериз, щоб обрати єдиного кандидата. Глюксман відкинув можливість співпраці з Меланшоном.
Бруно Рітейо (праві «Республіканці») – 6-9%. Виступає за посилення контролю над міграцією, жорстку безпекову політику, скорочення державних витрат.
📌 Позиції щодо України
Днями віцепрезидент праворадикального «Національного обʼєднання» заявив, що його партія «перекриє» допомогу Україні у разі перемоги на виборах. Цю заяву розкритикував експрем’єр Едуард Філіпп: «Ослаблення України загрожує безпеці Європи та Франції». Ле Пен закликала «скликати велику мирну конференцію для дипломатичного врегулювання війни».
Серед центристів поразка Києва розглядається як загроза безпеці Європи. А от риторика ультраправої кандидатки за останні роки змінилася: у 2014-ому році Ле Пен підтримала окупацію Криму, у 2022-ому скаржилася на санкції проти рф. У 2024-ому казала, що «французи мають висловити повагу українській нації» і критикувала США за зупинку допомоги. Зараз її політсила вважає, що військова і фінансова допомога Україні має бути продовжена – але «на певних умовах».
Ультраправий лідер Меланшон до повномасштабного вторгнення казав, що росія є «надійним» партнером і «лише англосаксонський світ має бачення міжнародних відносин, засноване на агресії». Нещодавно запропонував «повернути рф до європейської спільноти», висловив бажання перезапустити «Північний потік». У 2025-ому фактично повторив за росією тезу про нелегітимність Зеленського на посаді.
Бруно Рітейо підтримує допомогу Києву й санкції проти рф, та найбільш відданим Україні є лівоцентрист Рафаель Глюксманн. Він, онук радянського шпигуна, у 2004-му знімав документалку про Помаранчеву революцію, а тепер виступає за збільшення поставок зброї Силам Оборони, вступ України до ЄС та передачу нам заморожених російських активів. «Коли я читаю, що ми даємо забагато Україні, або про "втому” від війни у нас вдома, я розумію, що ми досі не збагнули ставок війни й не готові зустріти те, що насувається», – пише Глюксманн.
📌 Російський слід? Прокуратура розслідує дезінформаційні кампанії проти прихильників України Філіпа, Атталя та Глюксманна. За атаками, ймовірно, стоять мережі Storm-1516 та Matriochka.