Зразковий приклад продажу нерухомості: Укрпошта + Івано-Франківська громада.

Зразковий приклад продажу нерухомості: Укрпошта + Івано-Франківська громада.

Чому зразковий? Бо нерухомість продана на відкритому аукціоні «Прозорро.Продажі». Укрпошта отримала 20 мільйонів гривень на капітальні інвестиції для відновлення пошкодженої інфраструктури, а громада — будівлю в центрі міста під дуже гарну справу. Вони пізніше про це самі оголосять.

Здавалося б — ну що тут незвичайного? А незвично те, що громада купила, а не «віджала», прислала прокуратуру чи Нацполіцію, щоб віджати, або написала купу листів про «безкоштовно передати».

А тепер детально про перемоги та зради :) 3 причини, чому «не можна безкоштовно», 5 подяк і 1 попередження кому треба :)

Перемога: Укрпошта та Івано-Франківська міська рада 28 серпня підписали договір про продаж місту історичного будинку на Привокзальній, 19. Пам’ятка, де на початку ХХ століття працювала залізнична пошта, залишиться у власності громади.

Об’єкт площею близько 1,2 тис. м² Укрпошта давно не використовувала для своєї роботи, відкривши сучасний роботизований сортувальний центр за містом, тому виставила його на відкритий аукціон у системі «Прозорро.Продажі». Найвища пропозиція за результатами торгів склала 20 млн грн.

Оскільки будинок має статус пам’ятки архітектури місцевого значення, після аукціону запрацювала передбачена законом процедура. Укрпошта повідомила про умови продажу орган охорони культурної спадщини, а місто скористалося правом привілейованої купівлі.

Так Укрпошта отримала за актив ціну, визначену відкритими торгами, а історична пам’ятка залишилася Івано-Франківську. Круто? Круто.

Тепер 3 причини, чому Укрпошта не може безкоштовно передати, подарувати на гарну справу і т. п.:

1. Укрпошта — не благодійний фонд. Ми щодня втрачаємо автівки та будівлі й без жодної копійки з бюджету, за власний кошт, відновлюємося. Тому зайвих коштів на «подарувати» в нас немає.

2. Усі будівлі Укрпошти знаходяться у статутному капіталі товариства. Якщо Укрпошта не продає, а «дарує», зменшується статутний капітал і ми фіксуємо збитки на вартість будівлі чи активу. Нам це точно зараз не треба. Та й заборонено статутом та законом, оскільки мета діяльності Укрпошти — це отримання прибутку, а не збитків.

3. Якщо Укрпошта щось безкоштовно передасть комусь (місцевій громаді, фондам і т. п.), а за рік раптом ця будівля перейде у приватні руки вже за нормальні кошти і замість музею, простору для ветеранів і т. п. там буде ресторан чи магазин, то ми будемо ходити в прокуратуру і НАБУ й пояснювати, що це не була така схема розкрадання майна Укрпошти. Як ви розумієте, нам є куди ходити, крім цих поважних установ. Ми бережемо своє чесне імʼя, тому чесно все продаємо виключно на відкритих аукціонах. Думаємо над маркою: «Укрпошта: 10 років без корупції» :)

5 подяк тим, без кого ця перемога не була б можливою:

1. Івано-Франківській громаді й голові громади пану Руслану Марцінківу, які показали, як треба всім іншим громадам.

2. Нашим акціонерам, Міністерству відновлення, які, попри певний тиск з боку поважних структур, погодили продаж і теж показали, як треба.

3. Команді Укрпошти — за наполегливість, чесність та результативність!

4. Команді «Прозорро.Продажі» — за сприяння і за те, що завжди поруч!

5. Депутатам Верховної Ради — Олексію Мовчану, Андрію Мотовиловцю і всім іншим, хто підтримав зміни до закону, разом із командою Мінекономіки, яку тоді очолював Олексій Соболєв.

Генеральна прокуратура подала до суду понад 40 позовів, заблокувавши Укрпошті продаж майна більш ніж на 3 роки війни. Суму збитків за цей час можна лише уявити. Деякі будівлі за цей час уже знищені. У світлі останніх подій цікаво, що формулювання справ було «не дати приватизувати та продати державне майно». Як то кажуть — не дамо приватизувати те, що планували вкрасти:) І лише після зміни закону та скасування Господарського кодексу, за що окрема велика подяка особисто Голові Верховної Ради Руслану Стефанчуку, знову відкрилася можливість продажу.