Чутки про українську військову присутність на заході Лівії почали ширитися серед чиновників і диплом

Чутки про українську військову присутність на заході Лівії почали ширитися серед чиновників і дипломатів у Триполі наприкінці 2024 року. Тоді їх здебільшого не сприймали серйозно. Твердження, що українські офіцери непомітно закріплюються на територіях, підконтрольних Уряду національної єдності (УНЄ), було важко перевірити.

Сьогодні картина інша, пише The Geopolitical Desk (GPD) — платформа геополітичної розвідки

...

У Середземному морі атакують судна, пов'язані з Росією. Українських військових помічають і в інших країнах Африки. Кілька розслідувань стверджують, що українські військові фахівці діють із заходу Лівії. Нещодавно CNN поговорив з оператором українських морських дронів. За його словами, його підрозділ базується в Місураті й використовує Лівію як плацдарм для ударів по суднах російського «тіньового флоту».

Згодом GPD поспілкувався з лівійським посадовцем, а також із дипломатами в Триполі. Вони підтвердили, що українські військові справді перебувають на заході Лівії.

Розслідування CNN викликало швидку реакцію Міністерства оборони УНЄ. Відомство заперечило, що базу в Місураті чи будь-який інший військовий об'єкт Лівії надавали для атак на іноземні держави або їхні інтереси. Проте заперечення стосувалося лише використання лівійської території для атак за кордоном. Воно не відповідало на ширше питання: чи присутні українські військові в Лівії взагалі.

Лівійський посадовець підтвердив, що українські військові в країні працюють. За його словами, їхнє головне завдання — навчання, насамперед бойовим діям і застосуванню дронів. Українські техніки також допомагають розробляти й обслуговувати дрони та ремонтувати радянську техніку, яку використовують лівійські сили.

За даними джерела GPD, найбільше від української допомоги виграли заступник міністра оборони Абдельсалам аз-Зубі та підпорядковані йому сили. Втім, не всі українці на заході Лівії перебувають там у межах офіційного розгортання. Лівійські безпекові джерела вважають, що окремі гравці в безпековій мережі УНЄ самостійно наймають українських найманців і підрядників.

Безпекове середовище на заході Лівії дуже роздроблене. Тому там цілком можуть одночасно працювати офіційний український персонал, приватні підрядники та люди, найняті безпосередньо збройними угрупованнями. Їх у Триполі передусім турбує не геополітичний вимір українських дій проти РФ, а те, як українці можуть змінити баланс сил на заході Лівії.

Донедавна найпотужніші дронові системи в розпорядженні сил, лояльних до УНЄ, були переважно турецькими. Це давало Анкарі вплив на те, коли і як їх застосовувати. Але якщо УНЄ сам зможе розробляти, збирати, ремонтувати й використовувати власні системи, розклад сил зміниться.

Наразі між збройними угрупованнями — як союзними УНЄ, так і ворожими до нього — тривають дронові перегони. Конкурентні угруповання шукають інженерів, намагаються купувати дрони на чорному ринку, а також пробують створювати саморобні системи. Тому українська експертиза може пришвидшити процес і водночас зменшити залежність УНЄ від турецьких технологій.

Наразі між іноземним персоналом і частиною лівійського командування існують «буфери». Через це важко точно встановити, хто саме присутній, під чиїм керівництвом і з якою метою. Особливу роль тут відіграє місто Місурата. Саме воно стало важливим пунктом прибуття й роботи українського персоналу. Військова інфраструктура Місурати підходить для такої діяльності.

ℹ️ 19 грудня 2025 року Україна атакувала танкер Qendil, пов'язаний з РФ, у водах між Критом і Лівією. Потім настала черга Arctic Metagaz – газовозу, який атакували в Середземному морі 3 березня 2026 року. Згодом французьке RFI з посиланням на джерела повідомило, що удар завдали безекіпажним катером Magura V5, яким керували українські військові з Лівії. Пізніше біля грецького острова Лефкада знайшли український морський дрон, який, схоже, відбився від своєї операції.

Поки що увага українців зосереджена на суднах, пов'язаних з Росією, і на її «тіньовому флоті». Але російська присутність у Лівії не обмежується суднами в морі. На сході Лівії, який контролює Лівійська національна армія (ЛНА), розміщені російські військові, техніка та інфраструктура. І якщо Київ поширить удари на ці об'єкти, наслідки можуть бути значно серйознішими.

Жодних ознак, що Київ планує такий крок, поки немає. Проте така можливість все частіше звучить в обговореннях української присутності на заході Лівії.

Росія має давню військову присутність на сході Лівії. Крім того, схід Лівії став важливим логістичним мостом між російською присутністю в Середземномор'ї та операціями «Африканського корпусу» на континенті.

Виходить так, що на одному боці Лівії РФ утримує військову інфраструктуру, що забезпечує її операції в Африці. На іншому — українські військові навчають сили західної Лівії та використовують цю територію для операцій проти суден, пов'язаних з РФ.
І хоча Триполі неофіційно запевняв Москву, що не дозволяє українським силам атакувати російські інтереси з лівійської території, для УНЄ українська експертиза дає відчутні військові переваги, особливо у війні дронів.