Інтерв'ю "Оборонки" з Віталієм "Гефест" Корнієнко — командиром дроново-артилерійської бригади "Ґреґі

Інтерв'ю "Оборонки" з Віталієм "Гефест" Корнієнко — командиром дроново-артилерійської бригади "Ґреґіт", яка входить до складу 2-го корпусу НГУ "Хартія"

...

Q: Наскільки ефективна артилерія сьогодні?

💬 Прямо артилерійський вал ми можемо створити, але що дасть тупе перекопування землі? Я краще пошлю туди 20 FPV-дронів, і вони знищать ціль. Ціна задачі – 20 тисяч доларів. Або випущу туди 200 снарядів, але коштувати це буде захмарно. Плюс, якщо ми випустимо з гармати сотню снарядів за день, то до вечора вона навряд доживе.

.. 95% уражень зараз – це дрони. Але відмовитись від артилерії теж не вийде. Фокус нашої роботи змістився від ураження противника до руйнування, подавлення, зупинення дій штурмових груп, колон бронетехніки – потреба у цьому нікуди не зникла.

Є задачі, де може справитися лише артилерія. Наприклад, зараз у нас є декілька ворожих об'єктів на Куп'янському напрямку, до яких дрони не долітають через роботу РЕБ, а повільні дрони на оптоволокні просто збивають. Що робимо? Викликаємо артилерію. На її снаряд нічого не впливає.

Q: Формуючи бригаду "Ґреґіт", ви закладали концепцію дроново-артилерійського підрозділу. Що це означає?

💬 Це наше бачення – артилерія і дрони в одній бригаді. Дрони вибивають артилерію та логістику, а наші гармати прикривають піхоту, руйнують об'єкти і роблять так, щоб противник не міг вилізти з бліндажа. Так ми нівелюємо недоліки обох засобів та посилюємо ефективність.

Q: Яким озброєнням оснащений "Ґреґіт"?

💬 Наш дроновий підрозділ укомплектований всіма типами дронів: від звичайних FPV до ударних крил. Артилерійські підрозділи укомплектовані нашими українськими "Богданами" різних модифікацій. Взагалі мій підрозділ одним із перших отримував "Богдани". .. Зараз це хороша гармата, і я надаю перевагу саме їй. Можливо, вона не найкраща, але я дуже задоволений сервісом. Якась поломка – день-два, і гармата повертається на позицію.

.. Якщо говорити про західних партнерів, які нам допомагають, – велика вдячність. Але поки ти отримуєш умовний датчик – гармата стоїть по півроку.

Q: "Богдана" сильно змінилась за ці роки?

💬 Так, перша серійна версія мала деякі проблеми із заряджанням, праймерами (капсуль-запалювач для пороху – ред.). Але зараз головні проблеми розв'язані.

Із останніх змін я би відзначив появу балістичного радару. Цей датчик вимірює, з якою швидкістю вилітає снаряд. І це дуже виручає під час пристрілки. Тому що якість снарядів різна, ти розраховуєш постріл по таблиці на 18 кілометрів, а він летить на 19-20 км. І ти дивишся дроном в район цілі, а прильоту навіть не видно. .. Радар дає швидкість, і ми розуміємо, куди влучить перший снаряд з похибкою у кількасот метрів.

Q: Ви також отримали причіпну версію гармати – "Богдану-БГ"?

💬 Самохідна гармата використовуються за принципом "на виклик", і не завжди її будуть використовувати по піхоті або по якійсь будівлі. Причіпні гармати – вже вкопані на позиції та чекають команду, можуть діяти оперативно. Самохідна зараз теж працює з капонірів, але причіпна для цього краще підходить – вона просто менша. А ще причіпна гармата набагато живучіша. Її можна пошкодити, але важко знищити – у цьому її перевага.

Q: Зараз актуальна дискусія про відмову від "коротких" снарядів та перехід повністю на далекобійні зразки.

💬 "Коротким" називають 155-мм боєприпас М107. Він масовий та дешевий, його виготовляють усі наші союзники та навіть наша країна. У нас їх достатньо для ведення війни. Він точний, але його дальність це 14-18 км, залежно від пороху.

Що стосується далекобійних – це М795 та його іноземні аналоги. Він довший, важить більше та значно дорожчий. З хорошим порохом він полетить на 30 км, а з донним газогенератором ще далі. Такі снаряди та порохи до нього досить дефіцитні.

Q: Я вважаю, що відмовлятися від М107 – це не правильна ідея. Далекобійні снаряди швидше зношують ствол, вони демаскують позицію – на далекобійному заряді з гармати вилітає такий потік вогню… Під вечір або рано вранці спалах видно за кілометри. Та й 18 км – не маленька дальність. .. Думаю, для більшості бригад найкращою пропорцією було б співвідношення 60% далекобійних снарядів до 40% звичайних М107.

💬 У нас широкий асортимент снарядів із різних країн, і ті, що йдуть із країн Заходу, – нормальні. Проте їхні аналоги виробництва кількох азійських країн… якість у них відверто погана.

Q: Ми нещодавно писали про виготовлення першої української 105-мм гаубиці L119. Чи є зараз потреба у ще одній гарматі?

💬 Я працював "стоп'ятками" на Серебрянці, на харківському напрямку. Противник по перехопленнях вважав, що це міномет, і шукав його в п'яти-шести кілометрах. А гаубиця стояла на восьми-дев'яти і била на 10-12 км. Полум'я майже немає, лише трохи пилу. Прилітає – і ворог навіть звуку пострілу не чує. Компактна, легка, її можна возити на пікапі. Тому так, вона була б корисною.