Інтерв'ю Вікторії Ковбисюк — Руни — молодшої лейтенантки, командирки взводу важких бомберів ⚔ 56-ї м

Інтерв'ю Вікторії Ковбисюк — Руни — молодшої лейтенантки, командирки взводу важких бомберів ⚔ 56-ї мотопіхотної маріупольської бригади.

ℹ️ Руна долучилася до війська ще 2018 року, коли їй було 19.

...

Q: Ви зараз працюєте на Бахмутському напрямку. Можна сказати — Краматорському. Розкажіть, яка там зараз ситуація?

💬 З 21 серпня Слов’янськ і Краматорськ офіційно внесені в зону бойових дій. Тому ситуація змінилася дуже сильно і дуже різко. Ворог максимально знищує КАБами, «шахедами» і FPV-дронами і Слов’янськ, і Краматорськ. Для них ці два міста зараз, напевно, стали основною ціллю. І на ці міста, думаю, кидатимуть максимально всі сили, щоб утримати і Слов’янськ, і Краматорськ.

Q: Чи зберігається там перевага в особовому складі, можливо, в кількості артилерії?

💬 Зараз перевага переважно в дронах. Артилерії менше. В основному це або КАБи, або дрони. І, звісно, у нас переваги менші.

Я командир взводу важких бомберів. Ними ми здійснюємо логістику до піхоти, бо давно вже логістика землею, тобто машиною, не під’їдеш — усе перекрито. Піхота отримує забезпечення, їжу, воду, боєприпаси, ліки — будь-що саме з таких дронів, із «вампірів». Цим займається мій взвод.

У мене є свої екіпажі. Ми кожної ночі доставляємо логістику, плюс працюємо на ураження, мінування. Коли ворог починає штурм живою силою і намагається пройти землею до наших позицій, то, звісно, «вампірами» ми так само відпрацьовуємо.

Q: Була заява колишнього головнокомандувача Сирського, що 60% уражень уже припадають на дрони, а 40% на артилерію.

💬 Ще більше. Десь 80 на 20, я б сказала. Якщо брати саме наш напрямок. Артилерія працює далекобійно. І то, думаю, скоро її час відійде. Тобто все буде максимально в дронах.

Q: Чи відчуваєте достатність забезпечення?

💬 Звісно, нестача є. Бо ворог максимально перевищує нас у кількості дронів. Якби в нас була хоча б однакова кількість, або щоб ми навіть переважували, то, можливо, ситуація зараз була б кращою на напрямку Слов’янськ – Краматорськ. А ворог зараз, на жаль, переважує силами в плані дронів.

Q: Ви хоч раз стикалися зі стереотипами через те, що ви жінка?

💬 На своєму досвіді я не стикалася зі стереотипами, що я жінка. Тим паче що я маленької комплекції і прийшла, коли мені було 19. Звісно, на початку, можливо, хтось не дуже вірив, що я зможу бути на рівні з чоловіками. Але я просто своєю роботою, виконанням прямих обов’язків, які від мене вимагали, показувала, на що здатна. І досвід, досвід, досвід — з року в рік.

Зараз я вже молодший лейтенант і керую взводом, де самі чоловіки різного віку. Від 20 до 50 років. І всі як один слухаються. Бо це досвід, це авторитет, набутий роками. Я служу довше, ніж деякі чоловіки, якщо брати час: я служила і до повномасштабного вторгнення, а більшість прийшла вже після нього. Тож у мене немає проблем у плані того, що я жінка.

Про СЗЧ у 56-й бригаді

💬 Випадки все ще є. У нашій бригаді теж, звісно, як і в усіх інших. .. Не сказала б, що часті. Є хлопці, які просто добровільно переводилися в інші частини. Плюс, можливо, людина захотіла спробувати себе в чомусь іншому — в якихось інших дронах чи ще десь. Тож у нас невеликий відсоток СЗЧ.

Q: Чому, ви думаєте, основні причини?

💬 Кожному військовому страшне слово «піхота». Коли чуєш, що потрапляєш у піхоту, не всі до цього готові. Усі ми люди, усі боїмося. І ті, кому випала така доля — піхота, — ідуть, напевно, в СЗЧ.

З операторів БПЛА чи з артилерії випадків СЗЧ менше, ніж із тих, хто має йти в піхоту. Або люди, які побували в піхоті, вийшли з позиції, вижили — і в них думка, що більше не хочуть повертатися. Тоді йдуть у СЗЧ.

Q: А багато повертаються?

💬 Так. До нас у бригаду приходять з інших бригад. От до мене в підрозділ дуже багато приходять, повертаються з СЗЧ. І вони зараз дуже класні оператори, дуже класно виконують завдання. Просто боялися бути в піхоті. Тут від них більше ресурсу, більше віддачі і користі, ніж якби вони сиділи в піхоті.

Q: Як думаєте, чи можуть ці [нові] контракти справді мотивувати людей долучатися?

💬Якщо влада дотримуватиметься тих контрактів, які прописали, тобто якщо справді так і буде, то, звісно, хлопці приходитимуть служити і знатимуть: потім є відстрочка, момент відпочинку, і потім знову приходити. .. Якщо будуть порушення чи якісь «але-але-але», то один-два-три такі випадки пройдуть сарафанним радіо — і більше ніхто на це не підпишеться.

Q: А загалом як долучаються за цими контрактами?

💬 Скажу за досвідом: контракти 18–24 — до нас приходило мало людей саме в нашу бригаду. Напевно, в інші бригади пішло більше. У моїй бригаді таких випадків менше.

Q: В основному зараз це рекрутинг чи все-таки ті, кого ТЦК забирають?

💬 Рекрутинг. Бо людей, яких забирають… От, наприклад, людина хоче по знайомству, через когось каже: хочу до вас у бригаду. Якщо піде в загальний рекрутинг, поїде в навчальний центр. Із навчального центру потрапить точно не в мою бригаду, а в будь-яку іншу — куди захоче той, хто по нього приїде. Але в ту бригаду, в яку хотів, він не потрапить.

Тому, звісно, краще через рекрутинговий центр. У нас у бригаді він також є.