РБК-Україна дали великий матеріал про перші рішення нового головкома, ситуацію на ключових ділянках

РБК-Україна дали великий матеріал про перші рішення нового головкома, ситуацію на ключових ділянках фронту та головні ризики найближчих місяців.

Частина 2/2

...

Далі на південь починається смуга угруповання “Азов”. За словами співрозмовників, до нього увійдуть 1-й корпус НГУ “Азов” та 9-й АК під командуванням Тарнавського. Перший діє на Добропільському напрямку, тоді як 9-й корпус зайшов на Покровський, де до цього тримав смугу 7-й корпус швидкого реагування. Прокопенко розпочав командувати новим угрупованням 13 вересня.

💬 На початку року пік бойових дій був на Покровському напрямку. Далі він змістився на Костянтинівський. Потім – на Слов’янський, зараз там відносно тихо. І тепер пік знову переходить на Покровсько-Добропільський відтинок, – каже один зі співрозмовників

Саме звідси противник намагається розвивати південну частину задуму з охоплення Краматорської агломерації – підтягнути південну “клішню” назустріч північній. Тобто якщо на півночі, за оцінкою Білецького, одну “клішню” вдалося послабити, то на півдні росіяни продовжують шукати можливість витягнути другу далі на захід.

Ще південніше, на стику Донецької, Дніпропетровської та Запорізької областей – на Олександрівському напрямку – українські військові з ДШВ досі проводять наступальну операцію. Про її результати повідомляли раніше, коли президент заявляв про звільнення 26 населених пунктів. За інформацією РБК-Україна, відтоді українським силам вдалося просунутися далі.

Водночас управління 7-го корпусу швидкого реагування ДШВ перекинули на посилення Гуляйпільського напрямку, де останнім часом фіксувалось просування противника. Ним командує бригадний генерал Євген Ласійчук. За словами джерел, Гуляйпільський напрямок – серед ключових для росіян на Півдні, але можна з обережністю говорити, що поки просування ворога там призупинено.

Ще одна ділянка, де співрозмовники бачать ризик загострення – Оріхівський напрямок. Основу оборони тут тримає 17-й армійський корпус. За словами співрозмовників, останнім часом ситуація тут має тенденцію до загострення. Військові також говорять про велику кількість російських штурмових груп, активне застосування КАБів і дронів та спроби інфільтрації.

Ще одна зона активності – північ Харківщини та Сумщини. У прикордонних громадах росіяни намагаються просочуватися через кордон малими групами та шукати слабкі місця в українській обороні. Окремо співрозмовники не виключають, що РФ може активізуватися і на Чернігівщині – через такі ж локальні дії малих груп та спроби інфільтрації вздовж державного кордону.

❗️ Однак можливість великої наступальної операції на цьому напрямку вони принаймні найближчим часом не вбачають.

Попри всі ризики на передовій, більшість опитаних співрозмовників у військово-політичних колах називають найбільшим випробуванням найближчих місяців не можливий російський прорив, а те, що може відбуватись в тилу.

Джерела видання невисоко оцінюють шанси на стале енергетичне перемир’я, про яке поспішив оголосити Трамп. Публічно Київ погоджується обговорювати взаємне припинення ударів по енергетиці та критичній інфраструктурі, але за умови реальної і довгострокової готовності РФ дотримуватися домовленостей.

Якщо домовитися не вдасться, Україна, найімовірніше, продовжить удари по російських нафтопереробних потужностях, тоді як Москва може знову розгорнути масштабну кампанію проти української енергетики.

Для України відмова від атак на НПЗ була б серйозним компромісом. Удари по російській нафтопереробці стали болючим інструментом тиску на паливний сектор та економіку РФ. Але й ціна продовження такого обміну ударами особливо висока взимку.

Російські атаки на електроенергетику безпосередньо б’ють по базових умовах життя людей – світлу, теплу, воді, зв’язку, роботі підприємств і транспорту. Атаки на енергосистему неминуче мають і вторинний ефект для військової логістики та забезпечення, які залежать від енергетики, транспорту та палива, як і вся країни.

При цьому Україна входить у цей період із гострим дефіцитом перехоплювачів, передусім для боротьби з балістикою. І крім нарощування балістичного компонента, ворог дедалі активніше робить ставку на реактивні дрони, які вже становлять близько 50-60% дронових атак, тоді як до листопада, за словами джерел, цей показник противник планує довести до 80%.

Ще одну потенційну загрозу джерела бачать у нових засобах ураження на кшталт S8000 “Бандероль” та “Дань-Т”. Особливу увагу співрозмовники звертають на останню. І найбільший ризик співрозмовники бачать у масовості цього засобу. Поєднання швидкості, дальності та можливості запускати такі боєприпаси тисячами створюватиме ще одне навантаження на українську ППО поряд із “шахедами”, крилатими та балістичними ракетами. За інформацією видання, російські плани передбачають виробництво до двох тисяч “Дань-Т” до кінця цього року і до 14 тисяч – наступного.

Окремо співрозмовники РБК-Україна не виключають, що Росія може провести ще одну хвилю мобілізації. Це створить додатковий тиск на фронті, однак одне із джерел вважає, що найбільш складним випробуванням найближчих місяців для України стане саме зима.

💬 Якщо пройдемо цю зиму, у 2027 році ми ще повоюємо, – запевняє співрозмовник.