Світові ціни на зерно стрімко зростають: Україна й Росія посилюють удари по головній експортній інфр

Світові ціни на зерно стрімко зростають: Україна й Росія посилюють удари по головній експортній інфраструктурі одна одної в Чорному та Азовському морях. Обидві країни змушені шукати альтернативні шляхи вивезення — і це в розпал жнив, аналізує The Kyiv Independent

...

Росія та Україна є великими виробниками зерна, а основна частина їхнього експорту йде до країн Глобального Півдня через Чорне море. Цим шляхом проходить близько третини світових поставок.

Блокування портів у Чорному й Азовському морях — «величезна проблема» для світу, адже Росія є найбільшим експортером пшениці, сказала Kyiv Independent Маша Белікова, оглядачка зернового ринку агентства Fastmarkets Agricensus.

Україна теж один із найбільших виробників та експортерів сільгосппродукції — кукурудзи, пшениці, ячменю й соняшникової олії, які дають їй значну частину валютних надходжень.

В останні сезони на Україну припадало близько 6% світового експорту пшениці та 11% експорту кукурудзи. А до повномасштабного вторгнення вона забезпечувала 10% світового експорту пшениці, 15% кукурудзи й половину соняшникової олії.

У серпні світові ціни на продовольство сягнули найвищого рівня від листопада 2022-го. Світові ціни на пшеницю на 15% вищі, ніж рік тому, — ситуацію погіршила спекотна й суха погода в частині Європи.

Водночас у самій Росії, де зупинено майже всі великі зернові термінали, внутрішні ціни на пшеницю обвалилися значно нижче точки беззбитковості, що створює серйозні проблеми, сказав Kyiv Independent керівник зернової консалтингової компанії «Совекон» Андрій Сізов.

За літо обидві країни посилили удари по портах, терміналах і комерційних суднах — і змушені вивозити те, що можуть, суходолом і річками.

Росія цілить по українському агроекспорту від початку війни, підриваючи головне джерело валютних надходжень. Київ, своєю чергою, розширив кампанію ударів на російський зерновий експорт — паралельно з ударами по нафтогазовій галузі.

Росія перенаправляє частину зерна до своїх балтійських портів і терміналів у Латвії та Литві, але їхня пропускна здатність покриває лише близько 10% обсягів, які зазвичай ідуть південними портами. До того ж це додає 30–50 доларів витрат на тонну, з'їдаючи і без того скупий прибуток.

❗️ Утім Латвія планує запровадити 300% мито на зерно з Росії та Білорусі, заявив 7 вересня прем'єр-міністр країни Андріс Кульбергс. А 10 вересня МЗС Естонії також повідомило, що не пропускатиме російське зерно через свої порти, а за потреби запровадить санкції для заборони такого транзиту.

За оцінками «Совекону», російський експорт пшениці в серпні обвалився на 56% — до 2 мільйонів тонн проти 4,5 мільйона роком раніше. У вересні експорт, як очікується, залишиться приблизно на тому самому рівні — проти 4,6 мільйона тонн торік.

Від середини липня українські удари змусили Росію закрити Азовське море для суден, а в серпні — зупинити три великі зернові термінали в Новоросійську.

За оцінкою Російського зернового союзу, потужності інших портів і сухопутних маршрутів здатні пропустити лише близько половини обсягів, що зазвичай ідуть через Азовське та Чорне моря. Водночас експорт суходолом і річками, за даними S&P Global, гальмують низький рівень води, вузькі місця в інфраструктурі та нові удари.

❗️ На вихідних Саудівська Аравія вдалася до незвичного кроку й скасувала тендер на купівлю зерна через високі ціни, спричинені браком чорноморських поставок. Поки що покупці шукають інші джерела: зріс попит на румунську, болгарську та іншу європейську пшеницю, а також трохи більший інтерес до американського й австралійського зерна.

Оскільки невивезене зерно накопичується, Кремль призупиняє експортні мита на пшеницю, ячмінь і кукурудзу до кінця року.

Масштаб проблем у двох країн приблизно однаковий, але російські аграрії увійшли в сезон у гіршій фінансовій формі — через жорсткі експортні податки, що сягають 10–30% виторгу.

Попри складний початок жнив у Росії урожай уже на 10,5 мільйона тонн більший за торішній: станом на 4 вересня зібрано понад 110 мільйонів тонн зерна. Україна ж, за нещодавньою оцінкою Forbes Ukraine, може втратити понад 5 мільярдів доларів експортної виручки, якщо чорноморський зерновий експорт залишатиметься заблокованим.

Керівник української воєнної розвідки Олег Іващенко чітко дав зрозуміти – українські удари в Чорному морі мають на меті зірвати російський зерновий експорт і посилити тиск на економіку Росії.

І хоча податкові надходження від зернової галузі невеликі порівняно з нафтою й газом, російський бюджет все більше напружується: доходи від вуглеводнів падають — навіть попри війну на Близькому сході, — а витрати зростають.