19 липня російська балістична ракета влучила у склад елітної мережі Goodwine. Через два тижні удари по двох розподільчих хабах більшої мережі, «Сільпо», забрали життя шести працівників. Поштову службу «Нова пошта» били вже неодноразово. Дмитро Кримський, співзасновник Goodwine, оцінює збитки українського бізнесу від ударів за останні три тижні приблизно у 500 мільйонів доларів. Ще тривожніша нова російська тактика — полювання на цивільні вантажні судна, які заходять в українські чорноморські порти.
Кампанія проти цивільної логістики України — давно спланована ескалація конфлікту, яка стала можливою через нещодавній зсув у повітряній війні. Виробництво російських балістичних ракет зростає тоді, коли запаси українських перехоплювачів вичерпуються. Це також відповідь на власні українські дронові удари вглиб Росії. Вони уразили оборонні заводи й нафтову інфраструктуру, закрили Азовське море для російського судноплавства й спалили склади Wildberries.
Наприкінці червня Зеленський оголосив 40-денний «сплеск» ударів, покликаний змусити Путіна сісти за стіл переговорів. Багато хто вважав, що це означає пік українського тиску саме на серпень. Українське розвідувальне джерело каже, що йдеться про воєнну дію, розраховану на «політичний і психологічний» ефект якраз до фіктивних парламентських виборів у Росії у вересні.
Ця кампанія завдала економічної шкоди і Росії. Удари по нафтопереробних заводах вивели з ладу понад 30% потужностей країни. Нормування бензину, яке на піку охоплювало 80 регіонів, досі діє в 18. Wildberries утратила майже третину своїх об'єктів — на суму 2–4 мільярди доларів. Супутникова мережа Starlink дає Україні перевагу в застосуванні дронів середньої дальності. Українські дрони переслідують російські цілі в Криму та навколо нього і допомогли зупинити російське судноплавство через азовські порти.
Але тепер і Україна стала вразливіша. Одеські порти, економічна артерія країни, першими відчули тиск. Росія й до того цілила по портовій інфраструктурі, але судновласники йшли на цей ризик, перевізши за 3 роки 210 мільйонів тонн вантажів. Розрахунок змінився в липні, коли Росія почала полювати на самі судна.
Момент для цього не міг би бути гіршим: вивезти ще належить 50 мільйонів тонн урожаю. Альтернативи непривабливі.
💬 Одне судно на 100 тисяч тонн — це еквівалент 5000 вантажівок, 5000 водіїв і 5000 прикордонних процедур, — каже Дмитро Барінов, президент асоціації «Укрпорт». Ситуація гірша, ніж у 2022 році, коли частину втрат компенсували дунайські порти, каже він. Тепер низький рівень води в річці й російські удари ускладнюють використання цього маршруту.
На фронті справи похмурі для обох сторін. У частині східної України Росія й далі повзе вперед, але ціною понад тисячу людей на добу — темп, який їй важко компенсувати вербуванням. В інших місцях Україна потроху просувається локальними контратаками. Але фокус війни значною мірою змістився в повітря. Україна здебільшого застосовує дрони проти російських військових об'єктів, нафтопереробних заводів та артерій постачання російських військ. Росія натомість використовує балістичні ракети проти української оборонної промисловості, цивільної логістики та енергетичних мереж.
Найбільше турбує Україну морська блокада її експорту. Дзеркально відповісти Росії вона не може — а тому Москва, найімовірніше, триматиме блокаду незалежно від дипломатії. Українська інвесткомпанія Dragon Capital оцінює, що цього року блокада коштуватиме країні близько 0,6% ВВП.
Якщо нинішній урожай не вдасться продати, фермери, найімовірніше, взагалі пропустять осінню сівбу, каже Олексій Лисиця, президент Українського агро бізнес-клубу. За його оцінкою, це може підняти втрати в аграрному секторі до 10–12 мільярдів доларів — близько 5% офіційного ВВП.
Водночас цього року Україна всупереч прогнозам відновила ініціативу на фронті. Її просування й так мало сповільнитися з наближенням зими; на практиці тиск прийшов навіть раніше. Якщо Україна не знайде надійного джерела перехоплювачів балістики, це серйозно вдарить і по її економіці, і по військових перспективах.
Західним партнерам доведеться посилити підтримку. Найгірший сценарій, про який шепочуться в Києві, — що російські удари по енергетиці, джерелах води й, можливо, навіть каналізації змусять людей масово виїжджати.
💬 Чи зайдуть вони так далеко? Можливо, — каже українське безпекове джерело.
Кримський каже, що бізнес поки адаптується.
Колега розповідав, що вчора в них була велика нарада під назвою "Осінні дії" — про плани на майбутнє. Сьогодні вона вже має нову назву: "Дожити до квітня"