The Economist викотив статтю про те, що війна Трампа з Іраном фактично завершує 35-річну епоху амери

The Economist викотив статтю про те, що війна Трампа з Іраном фактично завершує 35-річну епоху американського домінування на Близькому Сході. І хоча США навряд підуть із регіону, але вже точно перестануть бути його головним гарантом безпеки. Натомість замінити США поки немає кому.

...

▪️ У 1991 році США здавалися господарями регіону: перемога над Іраком у Кувейті, Мадридська мирна конференція, розпад СРСР. Але після настали 35 років безладу й військових провалів — в Іраку, Лівії, Сирії та Ємені. Тепер світові лідери бачать в США не розв'язання проблем регіону, а їхнє джерело.

▪️ Позавчора в ООН відбулися непрямі переговори між США та Іраном за посередництва Катару, але позиції сторін досі далекі. Іран хоче повернутися до червневого меморандуму про взаєморозуміння, а Трамп — укласти нову угоду. Паралельно економічна війна між ними триває – Іран атакує танкери в Ормузькій протоці, а США блокують іранське судноплавство й запровадили санкції проти іранської авіації. В Ірані інфляція наближається до 100%, а ріал б'є антирекорди. Проте жодна сторона не може переломити хід війни. Прогноз The Economist — війна триватиме щонайменше до кінця року.

▪️ Раніше наслідки американських авантюр майже не зачіпали союзників. Тепер найбільше постраждали саме країни Перської затоки: у 2026 році їхні економіки скоротяться, а втрати сягають сотень мільярдів доларів. Війна спричинила світовий енергетичний шок і стала рекордно непопулярною в США: 60% американців визнали її помилкою менш ніж за два місяці. Щодо Іраку до такої оцінки дійшли лише за чотири роки.

▪️ США й далі боротимуться з тероризмом, продаватимуть зброю, підтримуватимуть Ізраїль і стануть посередниками в переговорах. Але вже не гратимуть роль «пожежника», якому «дзвонять із будь-якою проблемою». Наприклад, Трамп відмовився бомбити хуситів на прохання саудитів.

▪️ Європа занадто слабка: Британія на прохання саудитів виділила один літак-заправник. Росія зайнята Україною. Китай не має досвіду військових операцій за кордоном. Іран та Ізраїль здатні руйнувати регіональний порядок, але не будувати його. Туреччина – сильний гравець, проте їй не довіряють.

▪️ На цьому фоні арабські країни шукають нові опори. Вони закуповують ракети в Китаю та дрони в Туреччини. ОАЕ уклали десятирічну угоду про купівлю і спільне виробництво українських дронів. З'являються нові союзи, як оборонний пакт Саудівської Аравії з Пакистаном і Туреччиною.

The Economist резюмує, що з іншого боку Америка ніколи і не мала для регіону великого проєкту на кшталт розбудови демократії в Європі чи економічного зростання в Азії. Вона лише забезпечувала потік нафти, безпеку Ізраїлю та свої бази, тож система виявилася крихкою. Тому попереду хаотичний період, і в довгостроковій перспективі кінець американської епохи змусить країни регіону самостійно будувати щось міцніше.