The Financial Times зробили цікавий репортаж про Sonderstab Ukraine — спеціальний штаб з питань Укра

The Financial Times зробили цікавий репортаж про Sonderstab Ukraine — спеціальний штаб з питань України — який є рушійною силою військової підтримки Києва з боку Німеччини.

На відміну від розгалуженої бюрократичної системи, що стоїть за закупівлями для німецьких збройних сил, цей невеликий малопомітний підрозділ закриває угоди на закупівлю зброї для України інколи за два тижні.

💬 У нас дуже короткі ланцюги ухвалення рішень, — каже бригадний генерал Йоахім Кашке, колишній пілот Tornado і керівник штабу. — Це робить нас спритними і гнучкими

Штаб створили за кілька місяців після повномасштабного вторгнення Путіна у 2022 році. Минулого року, після того, як Трамп різко урізав американську військову допомогу Україні, Берлін став найбільшим постачальником.

❗️ На сьогодні Німеччина вже витратила майже 58 мільярдів євро на озброєння.

За останній рік роль Sonderstab знову змінилася. Він став хабом обміну між німецькими і українськими військовими та оборонною промисловістю. Країни НАТО хочуть учитися в Києва. Кашке вказує на передові українські технології і «багатство тактичного та оперативного досвіду».

У перші тижні вище оборонне керівництво створило в Міноборони «ситуаційний центр», який стежив за ескалацією і інформував політичне керівництво.

💬 Дуже швидко цей моніторинг задався питанням: як нам реально підтримати Україну?, — сказав Крістіан Фройдінг, військовий командувач, якого призначили керувати центром. У липні 2022-го центр став називатися Sonderstab Ukraine.

Фройдінг зібрав під себе невелику команду.

💬 На початку працювали цілодобово, змінами, — сказав він.

Минулого року він пішов зі штабу керувати сухопутними військами Німеччини.

Шукаючи зброю, Берлін спробував нову схему: союзники віддають Києву своє озброєння, а Німеччина обіцяє поповнити їхні запаси. Але швидко стало ясно – Україні потрібна і та зброя, якої немає в жодному європейському арсеналі.

Маттіас Пушніг, офіцер резерву, який три роки працював у Sonderstab, згадує подив у Берліні після того, як Україна отримала п’ять розвідувальних дронів німецького стартапу Quantum Systems. Українські сили підключили їх до Starlink і використовували для цілевказання артилерії. Тоді система допомогла зірвати спроби росіян форсувати Сіверський Донець.

Німеччина почала платити за дрони Quantum для Києва. І купувати іншу зброю напряму в німецької промисловості. Київ давав список. Берлін платив рахунок.

Тодішній канцлер Шольц лишався обережним. Із запитом на танки Leopard 2 зволікав. Але погодився передати Україні систему ППО IRIS-T. Її для Києва замовив Sonderstab у компанії Diehl. Пізніше його замовив і сам Бундесвер.

Sonderstab здобув репутацію швидкого і ефективного. Контракти підписував український уряд, а не німецький. Тому підрозділ обходив лабіринт закупівельних правил. Штаб мав і сильну політичну підтримку міністра оборони Пісторіуса.

Підрозділ лишається малим – там працює менше ніж 20 людей.

Коли минулого року канцлером став Мерц, він хотів виглядати твердішим союзником Києва, ніж попередник. Але його обрання збіглося з другим терміном Трампа і різким падінням американської допомоги Україні.

Поруч із планами витратити сотні мільярдів на переозброєння Бундесверу Мерц неодноразово збільшував військову підтримку Києва. Цього року бюджет військової допомоги Україні сягнув 11,5 мільярда євро.

Натомість і Берлін взамін також отримує доступ до даних з українського поля бою. Зокрема через українську систему Delta. Вона зводить інформацію з супутників, сенсорів, дронів і перехопленого російського зв’язку. Солдати бачать фронт у реальному часі. Кашке назвав це одним із «найцінніших аспектів» відносин.