The New York Times Коли на початку року завершився раунд мирних переговорів, українські перемовники

The New York Times

Коли на початку року завершився раунд мирних переговорів, українські перемовники отримали від росіян пропозицію — полетіти до Москви й продовжити переговори там. Плюсом була можливість зустрічі із Путіним. Мінусом – можливий арешт — або щось гірше.

Для Кирила Буданова, який очолював українську делегацію на лютневих переговорах у Женеві, це був складний вибір. Росія оголосила його в розшук, коли він керував ГУР. Натомість він, більше за інших посадовців, відкрито говорить про необхідність робити все можливе — навіть неочікуване, — щоб досягти мирної угоди.

💬 Я готовий на будь-який крок, який завершить війну», якщо умови будуть прийнятними для України, — каже Буданов в інтерв’ю.

Запропонована поїздка до Москви так і не відбулася, а переговори загальмували. Але цей епізод показав різні грані людини, яка, на думку аналітиків, прагне закріпити за собою репутацію воїна, що люто бився з росіянами, а потім очолив зусилля з припинення кровопролиття.

Проте навіть тоді, коли сторони обстрілюють одна одну, Буданов каже, що переговори за посередництва адміністрації Трампа мають відновитися до кінця вересня. Процес, за його словами, має розпочатися з візиту до Києва спецпредставника адміністрації Віткоффа та зятя президента Кушнера.

💬 Звісно, ми не можемо довіряти одне одному, бо ми у стані війни, — сказав Буданов. — Це логічно й зрозуміло. Водночас обидві сторони розуміють, що треба шукати рішення. Війна не може бути вічною

Українська делегація розділилася щодо мирних переговорів. В аналітичній записці Центру Карнеґі з питань Росії та Євразії Буданова описали як лідера групи, що виступає за врегулювання замість ризику ще більших втрат. Інші представники проти будь-яких серйозних поступок – на їхню думку, це деморалізує армію й суспільство.

Українці ж загалом скептично сприймають переговори під проводом США. До того, як процес завмер, багато хто вважав, що адміністрація Трампа схиляє Україну до капітуляції. Попри це, Буданов вважає, що канали спілкування треба тримати відкритими навіть під час боїв.

💬 Я офіцер розвідки, — каже він. — Усе життя я в діалогах і комунікаціях. Для мене це не складно

Обидві сторони за час війни пропускали свої шанси на мирне врегулювання. Приблизно за місяць після початку війни Росія відмовилася від угоди — і невдовзі зазнала низки поразок на фронті. Москва втратила близько 10% української території, яку могла б утримати, якби прийняла ту угоду (щоправда, точний поділ ніколи не оприлюднювали).

Через рік уже Україна, яка була на підйомі, пропустила вікно для переговорів, до яких закликали США. Згодом вона втратила через російське просування близько 1,5% своєї території.

Новий сплеск переговорів почався невдовзі після приходу Трампа до влади. Але за кілька днів після лютневої зустрічі в Женеві США та Ізраїль атакували Іран, і відтоді це поглинає увагу американської адміністрації.

❗️ Хоча за лаштунками переговори нижчого рівня тривали, каже Буданов. За його словами, він часто спілкувався з адміралом Ігорем Костюковим, керівником російської воєнної розвідки (ГРУ).

💬 За ці роки ми змогли досягти багато чого — зокрема й у питаннях полонених, — сказав Буданов.

ℹ️ Цей діалог він підтримував навіть тоді, коли завдавав Костюкову важких втрат. У приймальні Буданова висить фотографія, на якій українські спецпризначенці штурмують укріплення ГРУ на цементному заводі у Вовчанську у 2024 році. Тоді загинуло багато підлеглих адмірала.

За словами Буданова, він також регулярно спілкувався з Пригожиним — засновником російської ПВК «Вагнер». Ці розмови тривали майже до самого заколоту «вагнерівців» у 2023 році.

❗️ Однією з головних причин, чому в січні він погодився очолити Офіс президента, Буданов називає саме можливість вести переговори.

На момент приходу Буданова в ОП Віткофф разом із російськими та українськими перемовниками звузили мирний план із 20 пунктів до двох питань: управління окупованою атомною станцією і контроль над рештою Донбасу.

На переговорах в Абу-Дабі Буданов спробував задати новий тон. Він сказав російській делегації, що варто визначити мету — наприклад, розробити компромісні механізми повоєнного управління Донбасом — і працювати над її досягненням. Серед ідей були передача території приватним військовим компаніям, управління через «Раду миру» Трампа або створення спільних українсько-російських цивільних адміністрацій.

Буданов розповів, що радив Зеленському не приймати жодного компромісу щодо Донбасу, який дозволив би Росії заявити про контроль. Віддати цю територію означало б подарувати Москві те, що її армія виявилася нездатною взяти.

Хоча переговори можуть відновитися цього місяця, умови для припинення вогню, на думку Буданова, навряд чи складуться раніше весни. Очікується, що Росія спробує зламати Україну стратегічною кампанією зимових бомбардувань.