Цікаве інтерв'ю з Олександром «Фортуною», начальником штабу 🗡 Російського добровольчого корпусу, що

Цікаве інтерв'ю з Олександром «Фортуною», начальником штабу 🗡 Російського добровольчого корпусу, що воює в складі «Спецпідрозділу Тимура» ГУР МОУ.

Дам двома частинами. Перша про фронт, друга — про ідеологію РДК, російський націоналізм і т.д.

Частина 1.

...

Запорізький напрям [на якому працює РДК]

💬 Загалом, зі стратегічного погляду і з погляду наступального потенціалу, літня кампанія противника провалилася. Те, що вони ставили собі в план, не вийшло. Через дуже багато різних чинників.

Зараз вони намагаються закріпитися на тих позиціях, де взагалі перебувають, де були раніше. Трохи відходять південніше. І під час відходу просто ущільнюють бойові порядки. Щоб узимку, коли замерзне ґрунт і водойми, спробувати підтягнути важку техніку. Тобто зараз вони намагаються зробити такий буфер.

Унікальність цього напрямку в тому, що він надзвичайно насичений різними безпілотними системами — і повітряними, і наземними. Специфіка району така: з обох боків створюються величезні кілл-зони. І з боку Сил оборони України, і з боку противника. Вони не дають просуватися піхоті.

Можливість для просування піхоти в переважній більшості випадків — лише населені пункти. Якщо населеного пункту немає, а є просто степ — нічого не виходить. Ривок зробити неможливо, бо небо контролюють обидві сторони. Тому вони чіпляються за будь-який населений пункт, де можна окопатися і знайти укриття. Ми, відповідно, намагаємося не дати їм цього зробити.

Q: Якщо говорити про Запоріжжя: наскільки велика загроза для міста з погляду підступу до нього?

💬 Степногірськ сьогодні — радше такий листковий пиріг, який поступово переходить під контроль Сил оборони України. Там усе перемішано. Сили оборони за допомогою маневрів просто заскакували на броні, швидко окопувалися, розміщувалися, потім намагалися розширити плацдарм. Противник у свій час теж намагався робити те саме.

Зараз ця ділянка й далі трансформується і поступово переходить під Сили оборони України.

Є тактика противника, яку він досі намагається застосовувати. Вона знову ж унікальна для цього району. Це пересохле водосховище. Сьогодні це величезна територія, густо заросла молодим лісом і очеретом, і пересування малими групами. Там треба діяти абсолютно безжалісно — з того погляду, що противник піхоту особливо не береже. Відправили десятьох — не повернулися. Давайте ще десять. Давайте двадцять. І ще двадцять. І в них більш-менш виходить.

На момент нашої появи в секторі таким способом просочилася досить велика кількість бойових одиниць. Сьогодні той сектор, у якому ми перебуваємо, контролюється. Заходи з просочування максимально припинені. Тому якщо говорити про можливість підходу до Запоріжжя або тим більше оточення чи пів оточення — це неможливо.

Q: Чого нам чекати восени-взимку?

💬 Восени в РФ так звані вибори до Держдуми. Після цього з дуже великою ймовірністю оголосять мобілізацію. Насправді вона нікуди не зникала. Під різними соусами триває з 2022 року. Але тут рамки, можливо, трохи розсунуть. Дивитимемося, кого залучатимуть. Я не думаю, що це кардинально змінить ситуацію на фронті.

Традиційно взимку з обох боків таке затишшя. Але зима — завжди час, коли для техніки з’являються можливості. Бо змінюється географія, змінюються природні умови. Для техніки тоді більше простору. А з погляду людського фактора взимку, звісно, важче.