Жодного відомого випадку, коли косатка з'їла б білого ведмедя, немає.

Жодного відомого випадку, коли косатка з'їла б білого ведмедя, немає. Але воно дає уявлення про хижацький світогляд Путіна, пише The Economist

Останнім часом країни НАТО дедалі більше непокоїть, куди рухаються його думки. Російська армія роками стоїть у глухому куті, щомісяця втрачаючи десятки тисяч убитими й тяжко пораненими. Війна перетворилася на руйнівне змагання дронових і ракетних ударів, які, хоч і нищівні для України, завдають відчутної шкоди й самій РФ. Та Путін не виявляє жодних ознак відступити. Побоювання полягає в тому, що він спробує вибратися з того, що росіяни називають «тупиком», у звичний для себе спосіб — знайшовши новий шлях ескалації.

Ознаки тривоги видно всюди. 25 серпня директор ЦРУ Реткліфф несподівано прилетів до Москви. Версії різняться: одні кажуть, що він мав застерегти Путіна від нападу на НАТО, інші — що змалював похмурі перспективи Росії й переконував сісти за стіл переговорів. Через три дні Фінляндія попросила шведські літаки й кораблі допомогти в моніторингу кордону з Росією.

Німеччина готується публічно звинуватити РФ в атаці на аеропорт Лейпцига 4 серпня і, найпевніше, запровадить нові санкції. Румунія повідомила, що знищила російський морський дрон, який атакував бурову платформу в її водах. Словаччина запобігла підпалу заводу з виробництва дронів.

Тим часом Путін порушив тривале мовчання щодо дедалі успішніших українських ударів дронами по російських НПЗ і логістичних центрах. У зверненні 22 серпня він звинуватив Україну у відкритті «скриньки Пандори» й пообіцяв «відповідь по найчутливіших секторах вашої економіки». Того ж дня, виступаючи перед «Єдиною Росією» він відкинув будь-яку думку про завершення війни.

Джерела, наближені до Кремля, кажуть, що після кількох тижнів роздумів Путін обрав ескалацію. І більше: за словами давнього знайомого Путіна, той, найімовірніше, сприйняв візит Реткліффа як ознаку американської слабкості. Саме так, каже джерело, президент витлумачив і приїзд до Москви в листопаді 2021 року Бернса, директора ЦРУ за Байдена, який застерігав його від вторгнення в Україну.

Одна з тривог Кремля — зникнення мовчазної згоди суспільства на війну. Удари українських дронів по НПЗ та ритейлерах разом з обмеженнями інтернету, зруйнували видимість нормального життя. За даними «Левада-Центру», 57% росіян описують ситуацію як «напружену»; респонденти згадують війну, кількість загиблих, мобілізацію, атаки дронів і брак відчуття майбутнього. Довіра до телевізійної пропаганди падає, а молодь публікує в соцмережах заклики завершити війну.

Серед еліт настрої ще похмуріші. Найбільша проблема, каже один інсайдер, не так економіка чи відсутність воєнних успіхів, як змарнований час: хоч би яким був результат, майже п'ять років — це провал. Все сильніше відчуття, що цар голий, каже інший представник еліти.

Путін може висловлювати свої цілі мовою геополітики, але насправді керується кримінальною логікою: ніколи не показуй слабкості. Російська система толерує насильство, але не прощає поразок. Він вважає, що завершення війни без досягнення бодай мінімальної мети — захоплення всього східного Донбасу — фізично для нього небезпечне. «Мене повісять», — сказав він якось своїм наближеним під час війни, за словами одного інсайдера.

Водночас продовжувати війну в нинішньому вигляді — теж не вихід.

💬 Інерційні сценарії для Кремля невигідні, — каже представник еліти: вони просто пожирають економічні ресурси й марнують політичний капітал.

Усе це начебто робить ескалацію привабливою. Але незрозуміло, у чому саме вона полягатиме. Росія, найімовірніше, посилить гібридну війну й диверсії проти союзників України та бити­ме по маршрутах постачання з Європи. Західні розвідки побоюються, що Росія може взятися за європейські заводи, які виробляють озброєння для України. Утім вони вважають, що прямої воєнної конфронтації з НАТО Путін не хоче.

Щодо самої України ескалація означає переважно нарощування того, що Росія вже й так робить. Україна вже очікує таких атак у межах тотального наступу, покликаного зламати її волю цієї зими.

Що ж до наземної війни, російські джерела кажуть, що Путін налаштований кинути в м'ясорубку ще 300–400 тисяч людей. Оголошувати нову хвилю мобілізації йому не потрібно — початковий мобілізаційний указ він так і не скасував. Додаткових людей, найпевніше, набиратимуть примусово силами регіональної влади.

Путін може також посилити репресії проти уявних «внутрішніх ворогів» тому, що йому треба демонструвати силу.

❗️ Але жодна з цих дій не розв'яже проблем Росії, резюмує The Economist.