«Бібліотеки — це піратство» «Бібліотеки не потребують допомоги, бо є гранти, бери пиши і все» Таке д

«Бібліотеки — це піратство»
«Бібліотеки не потребують допомоги, бо є гранти, бери пиши і все»

Таке доводиться чути від людей, які мислять стереотипами і нічого не знають про бібліотеки. А мабуть варто було б. У межах БестселерФесту слухала розмову «Не сподівайтеся позбутися бібліотек», яку модерувала засновниця фестивалю Марʼяна Савка. Саме там і наводили приклад цих стереотипів.

Опублікую тези, які звучали на події і далі про те, чому від фінансування бібліотек залежить виживання книжкової галузі.

• Іноземні партнери часто не розуміють, чому ми хочемо купувати свої книжки для своїх біблотек за іноземні кошти;

• Україні важливо зберегти субʼєктність і не втратити культуру;

• У багатьох розвинених країнах бібліотеки в архітектурі національної безпеки, поруч із такими службами як наші СБУ;

• Бібліотеки — це наші знання, наш архів;

• Остання державна закупівля в бібліотеки була у 2021 році;

• Чиновники не завжди розуміють масштаби проблеми, не рахують цю ланку такою важливою у час таких випробувань;

• Бібліотечна спільнота тримається завдяки людським звʼязкам, заробітні плати найнижчі в країні (мова йшла про 3200 гривень 🤯)

• Навіть у самому уряді потрібно лобіювати питання — виділяти гроші на культуру, що буцімто є не на часі.

Після нещодавніх подій, багато видавців ще раз публічно висловились про те, наскільки важливими бібліотеки є для галузі.

Це на часі було дуже давно, але наразі питання стоїть надзвичайно гостро. Якщо галузі не допомогти — це банкрутство видавництв, а далі книгарень, друкарень… і сумна картина загалом.

Тут Віктор Круглов («Ранок»).

Тут Антон Мартинов («Лабораторія»).

Тут Олександр Красовицький («Фоліо»).

Що думаєте стосовно цього? Почує держава видавців? Чи вистоїть галузь?

(Нагадаю, що як тільки окупували Каховку, то одразу ж росіяни вилучили із бібліотек всі українські книжки. Що цікаво, одразу ж і повезли бібліотекарів-колаборантів у моксву на навчання або ж поставили вже навчених своїх. Це практично все в перші місяці окупації).

in book we trust